КолиУкраїна відмовиться від аналогового телевізійного мовлення, РБК Україна

відмовиться

Перехід на цифрове телевізійне мовлення, який Україна вже кілька років відкладала, цього року таки відбудеться. Принаймні так стверджують у Національній раді з питань регулювання зв'язку та інформатизації. Введення цифрового мовлення автоматично означає відключення аналогового мовлення. На першому етапі ці відключення можуть торкнутися лише кількох областей країни, зокрема й столиці. На їх прикладі регулятор розраховує вивчити поведінку споживачів.Подробиці - у матеріалі РБК-Україна.

Готові наполовину

Цього літа в Україні планується відключення аналогових телевізійних передавачів, які дозволяють глядачам приймати сигнал українських телеканалів, маючи вдома лише ефірну антену. Аналогове ТБ створює перешкоди на кордонах України з іншими країнами та загалом займає надто велику частину радіочастотного спектру. Щоб країни не заважали одна одній, а радіочастотний спектр використовувався більш ефективно, Міжнародна спілка електрозв'язку 10 років тому затвердила план переходу країн Європи, Азії та Африки на цифрове мовлення. План отримав назву "Женева-2006".

"Близько 5 млн українців, це понад 10% незахищених верств населення, можуть бути позбавлені безоплатного доступу до національних каналів", - йдеться у повідомленні медіагрупи. За їхньою інформацією, частина населення опиниться в зонах, неохоплених ні "цифрою", ні кабельними операторами. За попередніми прорахунками "1+1 Медіа", до таких зон потрапляє не менше 300 тис. домогосподарств, які зараз дивляться ефірні телеканали "1+1", "Інтер" та НСТУ. Після відключення аналога в таких домогосподарствах може розпочатися масове встановлення супутникових тарілок з відкритимиукраїнські телеканали. Тому продовження термінів аналогового мовлення у "1+1 Медіа" вважають також питанням національної безпеки.

У каналу "1+1" зараз більше аналогових передавачів, ніж інші мовники. За даними державного реєстру, на вежах державного Концерну РРТ "1+1" (ТОВ "ТРК Студія 1+1") розмістив 1426 таких передавачів. В "Інтера" (ПрАТ "Телеканал Інтер") таких передавачів 389. В інших телеканалів їх ще менше. Наприклад, у "СТБ" (ПрАТ "Міжнародний Медіа Центр-СТБ") їх всього 140. У цифровій мережі кількість передавачів у всіх телеканалів однакова. А отже, у разі відмови від аналогового мовлення, "Інтер" та "1+1" втратять свою нинішню конкурентну перевагу.

Компромісний варіант

У Нацраді визнають: перехід на цифрове ТБ справді несе багато ризиків. Але відкладати його більше немає змоги. Тому зараз регулятор намагається знайти компромісний варіант, який би влаштував усі сторони.

Перехід на цифрове ТБ торкається не лише інтересів "Зеонбуду" та медіагруп, а й концерну РРТ, на вишках якого зараз розміщені аналогові передавачі. Після запуску "цифри" КРРТ втратить прибутки від аналогової мережі, а частина його штату потрапить під скорочення. І, звичайно ж, найбільше відключення торкнеться інтересів глядачів, які на момент переходу мають бути забезпечені цифровими приймачами та антенами.

Радник голови Нацради Олександр Глущенко вважає, що учасники ринку спільно з державою мають підготувати населення до відключень. "Потрібно заздалегідь попередити, що в такому регіоні буде відключено аналоговий сигнал, конкретного числа, щоб ритейл підготувався і встиг завезти необхідну кількість приставок, антен. Ну і, звичайно, потрібно вести роз'яснювальну роботу намісцях", - вважає Глущенко. Він нагадує, що якщо про необхідність купівлі цифрових приставок населення частково поінформовано, то про необхідність купувати ще й антену взагалі мало хто знає. "Антени, які є в наявності у людей, які купувалися ще в 90-ті, не завжди підходять для цифрового ТБ. Тому буває, що людина купила приставку, підключила, а нічого не працює, немає сигналу", - розповідає Глущенко. За хорошу якісну антену, за його словами, доведеться заплатити від 300 до 500 гривень. Крім того, її потрібно поставити та налаштувати." І ось коли споживач купив ресивер, антену, поставив щоглу, раптом може виявитися, що супутникове ТБ обійшлося б йому дешевше”, – розмірковує Глущенко.

За його словами, зараз ніхто достеменно не знає, як глядач відреагує на відключення аналогового сигналу. Є безліч ризиків, але всі розмови про них – це теорія, перевірити яку можна буде лише з першими відключеннями.

Відключення аналогового ТБ поки не планується у зонах, які межують із окупованими територіями. У Чонгарі Херсонської області працюватимуть аналогові радіо- та телепередавачі, сигнал від яких "добиватиме" до Криму. Також трансляція українських аналогових телеканалів передбачається у Донецьку та Луганську області. У Верховній Раді вже зареєстровано законопроект №5657 про території з особливим режимом мовлення, який припускає таку можливість.

Відключення аналогового ТБ у великих містах – це гарна новина для мобільних операторів. Воно дозволить звільнити радіочастоти, зокрема придатні для запуску зв'язку четвертого покоління. До кінця 2017 року Національна комісія з питань регулювання зв'язку та інформатизації планує затвердити умови конкурсів на 4G (LTE) та ресурсу якраз не вистачає.