Копірайт як фундаменталістська релігія

Те, що відбувається зараз із протистоянням індустрії копірайту проти людей, практично ідентично тому, що відбувалося, коли було створено друкарський верстат і Католицька церква оголосила війну самоосвіті. В обох випадках справа насправді не в релігії чи законі, а в дуже простому принципі, що люди є люди, а люди, які володіють владою, будуть використовувати цю владу, щоб зберегти цю владу.

Цікаво тут те, що захисники копірайту діють як релігійні фундаменталісти. Вони не релігійні в цьому сенсі цього слова, зрозуміло. Але вони діють і реагують, немов у них релігійне почуття стосовно копірайту, наче це щось, про що не дозволяється запитувати.

Енріке Данс зауважив, що вони атакують не лише прихильників реформи копірайту, а й усіх, хто навіть сумнівається в копірайті, з емоційною та агресивною запопадливістю: називають реформістів піратами, злодіями тощо. В інший час та в іншому місці було б обрано слово "єретики".

Факти та цифри, що проливають світло на ситуацію і можуть допомогти знайти вирішення проблеми, ніколи не вітаються, але агресивно відкидаються та ігноруються фундаменталістами копірайту.

На основі цього зроблено пару спостережень.

По-перше, люди є люди і завжди будуть людьми; немає нічого нового під сонцем. Все це відбувалося раніше і станеться знову.

Друкарський верстат був пробивною технологією, що загрожувала контролю над інформацією, якою Католицька церква володіла до цього. Коли старі структури влади побачили ризик, що їхня влада вислизне або зійде нанівець, вони боролися у відповідь усіма доступними їм способами. І хоча технологія в результаті перемогла, колишні інформаційні монополісти встигли заподіяти чималододаткових збитків суспільству, перш ніж прийняли неминучу поразку.

Інтернет — пробивна технологія, яка загрожує контролю за інформацією, якою досі володіла індустрія розваг. Коли старі структури влади вбачають ризик, що їхня влада вислизне або зійде нанівець, вони борються у відповідь усіма доступними їм способами. І хоча технологія в результаті переможе, колишні інформаційні монополісти створюють чимало додаткової шкоди суспільству прямо зараз.

Наша робота полягає в тому, щоб покласти край цій шкоді так швидко, як це можливо, щоб суспільство змогло отримати всі переваги від нових можливостей, які відкрила технологія. Той регіон світу, який першим цього досягне, буде серед економічних переможців цього сторіччя.

По-друге, ми бачимо емоційні реакції, ідентичні тим, які були у Католицької церкви після відкриття друкарського верстата. Оскільки ставлення до копірайту цих людей релігійне, то немає компромісу і ніколи не буде компромісу — ця концепція також нереалістична, як компроміс між Кораном і Біблією. І знову треба наголосити, що це не релігія за своєю суттю, але ті люди реагують так, ніби захищають свою релігію. Вони відчувають дуже глибокий дискомфорт від того, що задаються питання з приводу речей, про які не можна і неможливо ставити питання, і реагують емоційними стражданнями і атакою щосили.

Отже, битва 500 років тому була битвою проти знань, і вона була виграна шляхом поширення знань.

Саме так нам потрібно виграти й сьогодні.

Нам потрібно документувати всі провини індустрії копірайту. Багато симпатій було завойовано протестантами, коли жорстокість іспанської інквізиції та Кривавій Мері було розкрито громадськості. Зрозуміло, немає недоліку вжахливих процесах із боку промисловості копірайту. Нам треба пояснити їх у термінах, зрозумілих неюристам.

Нам треба пояснювати, що є спосіб кращим — як політикам, артистам, так і громадянам загалом. Копірайт — це лише частина законодавства, написаного людьми, що розвинулося в щось, що не стикується з реальністю. Це не священна кам'яна скрижаль, дана безпосередньо Богом, і це не вічний принцип, що не дає нашому суспільству розвалитися. Це лише частина законодавства, і так сталося, що вона поламана і її можна відремонтувати. Але її потрібно відремонтувати досить терміново, або ми ризикуємо створити вид суспільства, який не хочемо.

Так закінчується історія копірайту станом на 2011 рік. Копірайтна та патентна промисловість зараз намагаються повторити трюк із TRIPS за допомогою договору ACTA, який вони тепер називають «TRIPS плюс». Останнє слово у цій справі ще не сказано. Давайте ж зробимо так, щоб через десять років у цю історію можна було б вписати новий розділ, розділ про те, що публікувати будь-яку інформацію, поширювати її та обмінюватися нею стало легше, ніж будь-коли раніше!