Кормові отруєння сільськогосподарських тварин та їх профілактика
Отруєння завдають відчутних збитків господарствам та власникам тварин. В основі отруєнь лежить надходження в організм тварин різних токсичних речовин. Тварини можуть отруїтися попелом та газом промислових підприємств, фарбами, розчинниками, смолами, вапном та іншими подібними речовинами. У тваринництві отруєння отруйними рослинами займають не останнє місце.
За призначенням пестициди поділяють на групи: інсектициди, акарициди, фунгіциди, гербіциди, дефоліанти та ін. Всі ці речовини потрібно використовувати, суворо дотримуючись відповідних інструкцій. Відповідальність за це несуть керівники господарств та фахівці, які використовують отрутохімікати. Найчастіше отруєння у тварин виникають після поїдання протруєного зерна або зеленої маси обробленої отрутохімікатами. Також усі випадки контакту тварин із пестицидами. Працівники служби захисту рослин повинні своєчасно повідомляти ветеринарну службу про проведення різноманітних обробок хімічними препаратами на території господарства. Проби кормів, які зібрали з полів, де застосовували отрутохімікати, слід направляти до хіміко-токсикологічного відділу ветеринарної лабораторії. Корми, що містять більше ГДК (гранично допустима концентрація) пестицидів, не можна допускати для згодовування тварин.
Корми, що містять токсичні речовини: Макуха лляна містить специфічну речовину лінамарин, який у теплій воді перетворюється на синильну кислоту (сильна отрута). Для профілактики цього виду отруєння макуху потрібно замочувати в гарячій воді, яка руйнує фермент - ліназ. Або згодовувати його у сухому вигляді.
При поїданні тваринами в сонячні дні гречку, конюшину, просо та люцерну у тварин, світлих мастей,спостерігається специфічне ураження шкіри екземою – фагопіризм. У рослинах містяться фотодинамічні речовини, що активуються у шкірі під дією сонячних променів. Тварини темних мастей на фагопіризм не хворіють.
Отруєння буряком і бадиллям часто буває у свиней та великої рогатої худоби. Токсичні речовини - нітрити - утворюються у буряках при їх пропарюванні та подальшому поступовому охолодженні. Калійна селітра, що є у буряках, перетворюється на нітрити під впливом денітрифікуючих бактерій. При недостатньому проварці вони не гинуть і швидко розмножуються в теплій, буряковій масі, при повільному її остиганні. У крові тварини нітрити перетворюють оксигемоглобін на метгемоглобін, який втрачає здатність приєднувати та переносити кисень. Буряк необхідно варити в окропі і потім воду швидко зливати, бурякову масу швидко охолоджувати і згодовувати свиням.
Отруєння цукровим буряком та кукурудзою, у фазі молочно-воскової зрілості, часто буває у великої рогатої худоби. У цих кормах міститься дуже багато вуглеводів (цукри). При їх бродінні в рубці корів утворюється велика кількість молочної кислоти, що викликає молочнокислий ацидоз рубця. Пригнічується діяльність рубцевої мікрофлори, розвивається атонія передшлунків. Потрібно поступово привчати корів до такого корму (2-3 кг на день).
Отруєння кухонною сіллю та сечовиною (карбамід). Отруюються частіше свині та птиці. При поїданні солоної риби, рибного борошна, комбікорму та недостатній якості питної води. Комбікорм треба згодовувати строго за призначенням (для птахів, для ВРХ, для свиней). Отруєння карбамідом (сечовиною) у корів буває у разі підвищення норм його згодовування. Необхідно поступово привчати тварин до цього корму.
Мікотоксикози можуть виникати утварин від згодовування грубих, зернових кормів, уражених токсичними грибами (аспергільоз фузаріотоксикоз, стахіботріотоксикоз, клавісептотоксико). Найчастіше хворіють свині та поросята на відлученні. Сприяє цьому дощова та тепла погода під час збирання зернових. Використання для годування незібраного зерна та грубих кормів, що перезимували у полі. Грибки виробляють у собі сильні токсини. Грибки також добре розмножуються в рубці жуйних під впливом кислого середовища. Потрібно контролювати якість зернового корму лабораторними методами. Не згодовувати тваринам корм, уражений грибками.