Леонід Каганов 2005
Повністю погодившись з Алексом, я заради жарту помітив, що якщо продовжити ці міркування, то з'ясується, що, якщо це закордонні гастролери, то в мультику зображений СРСР, тоді цар — це, зрозуміло, Брежнєв, а отже, принцеса, що втікає з проїжджим Трубадуром, — скандально відома донька Брежнєва.
Написавши це, я задумався: а що мені взагалі відомо про дочку Брежнєва, окрім словосполучення «скандально-відома»? Я поліз в інтернет і ошалів:
У школі Галина Брежнєва відрізнялася зухвалим та норовливим характером. Політика, якою займався тато, доньку не цікавила. Згодом вона навчалася на літературному факультеті Кишинівського університету. Леонід Ілліч, тоді перший секретар ЦК КП Молдови, приходив до університету і просив студенток із її групи якось вплинути на дочку та переконати її вступити до комсомолу.«Дуже погано виходить - я очолюю партійну організацію всієї республіки, а моя дочка навіть не хоче стати комсомолкою». Її ж цікавило кохання. 1951 року до Кишинева на гастролі приїхав пересувний цирк «Шапіто». Галина ходила на всі його вистави — захопилася Євгеном Мілаєвим, молодим силачом та акробатом, який тримав на собі піраміду з десятка людей. Незабаром цирк поїхав, а разом із ним, покинувши університет, і Галина. Втікши з дому і вийшовши заміж за Мілаєва, вона з'явилася перед ясні очі отця Леоніда Ілліча вже з дитиною на руках - Вітусей. З Вікою сиділи бабусі, а батьки пропадали на гастролях. Галина Брежнєва влаштовувалась у циркові трупи гримерки і роз'їжджала з чоловіком світом.
Я сподіваюся, чи всі пам'ятають сюжет «Бременських музикантів»? А сюжет другого мультика «Слідами Бременських музикантів», про детектива та викрадення принцеси? Тоді осьпродовження:
Цей шлюб тривав 8 років і розпався, коли 32-річна Галина познайомилася із молодим 18-річним Ігорем Кіо, сином знаменитого ілюзіоніста Еміля Теодоровича Кіо. Домашнім Галя написала записку: «Виходжу заміж, і дайте мені спокій».
Звістка про другий цирковий шлюб коханої доньки привела Брежнєва в сказ:«Фокусників нам ще не вистачало! Одним оком я маю стежити за країною, а другим — за дочкою. Дожилися! ». А Євген Мілаєв запропонував Брежнєву знайти втікачку в Сочі та оголосити шлюб недійсним. На пошуки було мобілізовано найкращі сили КДБ та МВС. Наступного ранку після приїзду в холі готелю наречених уже чекав тремтячий від страху генерал. Він страшенно переживав через можливі наслідки. А що коли Галина помириться з батьком та й поскаржиться йому на сочинську міліцію? У наречених відібрали документи, Галину під посиленою охороною перевели до Москви. Через тиждень Кіо отримав бандероль: у ньому опинився його паспорт із вирваною сторінкою про реєстрацію шлюбу та розгонистим написом: «Підлягає обміну». На тому й закінчилася дев'ятиденна подружня епопея. Брежнєв гуманно вчинив по відношенню до Кіо, адже міг би і на Північ заслати чи до армії відправити. А потім Кіо та Галина ще майже чотири роки зустрічалися таємно.
І ще купа статей про те, як запалювала Галина Брежнєва з танцівником Марісом Лієпою, зі співаком Борисом Буряце. І як батько похмуро дивився на все це, постійно оточуючи її КДБ-шниками, що тихо, але суворо намагалися відшити всіх кавалерів естрадно-циркових професій, яких Галина намагалася закадрити за широтою своєї натури. Всі ці події, зрозуміло, почалися помітно раніше 1969 року, і вже хтось, але театрально-музично-циркова богема чудово про це знала на момент створення мультика. Мимоволі подумаєш— фігассе запалювала ніпадецьки вітчизняна мультиплікація: така собі втекла з палацу, така собі засмутила батька, парам-барам-барам.
Особливо вразив цей абзац:
Ішли вони, йшли, і ось настала ніч. Осел і собака лягли під великим дубом, кіт сів на гілку, а півень злетів на верхівку дерева і став звідти дивитись на всі боки. Дивився, дивився і побачив: світиться недалеко вогник. -- Вогник світиться! - кричить півень. Осел каже: -- Треба дізнатися, що це за вогник. Можливо, поблизу будинок стоїть. Собака каже: -- Може, в цьому будинку м'ясо є. Я б поїла. Кіт каже: -- Може, в цьому будинку молоко є. Я б попив. 11 А півень каже: 11 Може, в цьому будинку пшоно є. Я б подзьобав. Встали вони і пішли на вогник. Вийшли на галявину, а на галявині будинок стоїть, і віконце в ньому світиться. Осел підійшов до будинку і зазирнув у віконце. — Що ти там бачиш, оселе? - питає півень. — Бачу я, — відповідає осел, — сидять за столом розбійники, їдять і п'ють. -- Ох, як їсти хочеться! - сказав собака. - Ох, як пити хочеться! - сказав кіт. -- Як би нам розбійників з дому вигнати? - сказав півень.
Залишається певний жах від усвідомлення того, що на цій казці зросло багато поколінь дітей.
Але річ не в цьому. Казка братів Грімм відноситься до сотого переспіву популярного сюжету народних казок про те, як бездомні звірі вирішували свою житлову проблему («Зимів'я звірів», «Теремок», «Рукавичка» тощо). Жодної принцеси, жодного Трубадура, жодного царя в оригіналі «Бременських музикантів» немає!