Лицарська поезія Definition of Лицарська поезія and synonyms of Лицарська поезія (Ukrainian)

Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії

Лицарська поезія— одним із найяскравіших виразів світогляду, виробленого лицарством і що змінив собою суворіший і грубіший дух власне феодального періоду, є поезія провансальських трубадурів (див. Провансальська література), що перейшла потім у сусідні країни.

У Німеччині лицарська поезія створилася зі злиття тубільних народних мотивів, які отримали нову обробку, з відлунням провансальської поезії. Творчість німецьких миннезингеров, у тому числі першим часом вважається лицар Кюренберг, уродженець Нижньої Австрії, стало яскравим відбитком лицарства. Близько середини XII століття заняття поезією становить вже як би привілей лицарів, з яких інші, наприклад, Генріх фон Фельдеке, Генріх фон Морунген, Рейнмар фон Бренненберг набувають почесного імені. Поступово твори мінезінгерів дедалі більше переймаються лицарським духом; на початку поезія любові до жінки і захоплення її красою, розумом і добрим серцем одягається ще в порівняно нехудожню форму, досить близьку до прийомів та образів народної лірики, але швидко переходить у захоплений культ жінки. Творчість стає більш витонченою, художньою, зате іноді надто страждає штучністю тону та різного роду умовностями. Не всі види лицарської поезії, що склалися в Провансі, перейшли на німецький ґрунт; даремно стали б ми шукати серед творів мінезінгерів чогось рівного за силою найкращим сирвентам.

Виняток становить знаменитий поет XIII в., Лицар Вальтер фон дер Фогельвейде, чуйно відгукувався на всі події його епохи, що збуджував народний ентузіазм під час одного з хрестових походів, що громив політичні домагання Риму і відстоював самобутність німецькихдержав. Поруч із Вальтер відводить велике місце любовному і галантному елементу, оспівуючи, під ім'ям Гільдегунди, даму свого серця; у його піснях позначаються як відлуння провансальської лірики, і вплив старої народної творчості.

З інших продуктів лицарської поезії в Німеччині слід відзначити твори Ульріха фон Ліхтенштейна (XIII ст.): "Der Frauendienst" та "Das Frauenbuch". Лицар, що багато перебачив на своєму віку, розповідає тут про різноманітні, іноді нечувані подвиги, нібито вчинені їм на честь дами свого серця. У «Frauendienst» вставлено 58 окремих пісень, написаних прекрасною, поетичною мовою.

У міру того, як німецьке лицарство занепадало і вироджувалося, втрачала колишній сенс і лицарська поезія, що культивувалась міннезінгерами. Ця поезія, втім, пережила саме лицарство; останні мінезінгер жили в XV ст. і один з них, Освальд фон Волькенштейн, зробив безнадійну спробу оживити занепалу лицарську поезію, повернути їй колишній блиск, після того як під рукою таких поетів, як лицар Штейнмар, вона, мабуть, почала вироджуватися. Поезія мейстерзингерів, що змінила лицарську поезію в Німеччині, запозичала окремі прийоми і образи у мінезінгерів, хоча й носила інше забарвлення.

Загалом, лицарська поезія досить яскраво і безперечно відобразила один з елементів, що входили до складу лицарського ідеалу — служіння дамі серця, ласкаве слово або навіть погляд якої може ощасливити людину, — тим часом, як у лицарському романі ясно позначився геройський, бойовий характер лицарства.

Порівн. Karl Bartsch, "Grundriss zur Geschichte der provenzalischen Litteratur" (1872);

Diez, "Leben und Werke der Troubadours" (1882);

його ж, "Die Poesie der Troubadours" (Лейпциг, 1883);

Gaston Paris, "La poésie au Moyen-Âge";

Jeanroy, "Les origines de la poésie lyrique en France" (1889);

Bartoli, "Geschichte der italienischen Litteratur" (Лейпциг, 1881);

Lachmann und Haupt, "Minnesang's Frühling" (1888);

W. Scherer, "Deutsche Studien: II. Die Anfange des Minnesanges" (Відень, 1874);

A. Lange, “Un trouvère allemand. Etude sur Walther v. d. Vogelweide» (1879);

A. E. Kroeger, "The Minnesingers of Germany" (Нью-Йорк, 1873).

All translations of Лицарська поезія

---