Лихва і лихоимство Полювання на слова (Олександр Єрошкін)
Лихва, з лишком. Довго, я дуже довго підходив до цього слова. Познайомившись із концепцією громадської безпеки (КОБ), я був упевнений, що позичковому відсотку має бути в українській мові чіткий та образний еквівалент, синонім, близьке за змістом слово, яке розкриє антилюдську сутність цього явища. Я вірив у існування такого слова, але не міг його згадати. Я згадав тріаду борців із тоталітарними режимами: «Не плач. Не бійся. Не проси". Я знайшов в інтернеті дуже відомий вірш Тетяни Черненко на цю тему. Воно й сьогодні актуальне, тому наводжу його повністю.
Не плач. Не бійся. Не проси. Не принижуйся перед кожним. Свій хрест із гордістю неси, Не повторюй помилок двічі. Не проклинай своїх ворогів, Вони стануть перед Богом. І не гнівайся на дурнів, Залиш образи за порогом. Не злись на гидкі слова, Адже лихослів'я для гадів. Не слухай, що кричить натовп, Вони поводяться, як стадо. Живи. Борись і перемагай. Іди завжди до заповітної мети. Ти – людина! Не забувай. Не ставай подібним до звіра.
Моя мати казала щось подібне: «Не хнигти, не скаржся, не докучай проханнями: сильні тебе не почують, а слабкі не зможуть допомогти». Загалом все життя живу і сподіваюся тільки на себе. Але іноді хочеться побушувати.
Обурює ставлення окремих ресурсів і тих, хто за ними стоїть, до словника Володимира Івановича Даля, це взагалі мене сказує, це байдуже ставлення до дорогої для мене української мови. Воно було у минулому, воно зберігається і сьогодні. Подібно до знаменитого і, кажуть, великого українського лінгвіста Івана Олександровича Бодуена де Куртене, нинішні реформатори української мови беруть статті зі словника Даля ірозводять їх своїми вигадками без жодної відповідальності за збереження сенсу. Ну, якщо ви такі розумні, складіть свої словники, але не спотворюйте словника великого Володимира Даля. Не засмічуйте інтернет.
З підробками під Даля, та ще й дуже численними, я зіткнувся при пошуку слова ЛИХВА. Знав, що таке слово у нього в словнику є, а знайти його характеристику, дану Далем та ніким іншим, на просторах інтернету довго не міг. Чому шукав визначення слова саме Далем? Бо йому довіряю.
Подивіться, Фасмер не намагається переконати, він висловлює свою думку, що давно склалася. Без жодних доказів. Так давно заведено у західному світі. Чому Фасмер став таким прозахідним, адже народився він у Санкт-Петербурзі? Але вчився-то він у гімназії Карла Мея, а там більшість предметів велося «мовою Гете», як любили підкреслювати в педколективі. Після закінчення гімназії Макс Фасмер багато подорожував, жив у русофобській Прибалтиці, зумів вивезти до Тарту, вже відокремленого від СРСР, з Воронежа університетську бібліотеку, яка там у період Першої світової війни, під шумок вивіз за кордон і свою особисту бібліотеку. Ось воно виховання. У свій час працював на інтереси рейху, стверджуючи залежну роль слов'янських мов від романських і німецьких. А після розгрому фашистської Німеччини спішно «полюбив» українську мову та зібрав етимологічний словник, хоча стверджував, що вся його бібліотека разом із картотекою згоріли 1944 року після бомбардування. Значить не все згоріло. Його словник був добре прийнятий лінгвістами у Радянському Союзі, але сам етимолог, який опинився після перемоги над фашизмом у зоні окупації Радянського Союзу, жити виїхав до Західного Берліна.
Чи можна довіряти досліднику, який бачить своє завдання, щоб довести залежне становище всіхслов'янських мов? Чи не істину пізнати, не правду відновити, а брехню додатково обґрунтувати. Ось і слово ЛИХВА він порахував запозиченням у готів, які колись жили в Криму. Самих готових там не залишилося, від мови готових збереглося кілька десятків слів, але українські, на думку Фасмера, у них навчалися. Чому і коли? Я вже не раз торкався цієї теми з готами та їхнім перекладом біблії. Все шито білими нитками. Прочитайте про готи у Великій радянській енциклопедії. Дивує, як таке пропустили.
І словник, і біблія, і самі готи – все ґрунтується на гігантській брехні. Слова такого, як лихва, у відомих готських текстах не знайшли, але його вирахували, тому вихідне слово, за прийнятою в історичній лінгвістиці традицією, позначено зіркою - * lei; a. Таким способом можна сказати все, що завгодно. Докази як би не потрібні. Подібна практика продовжується. Захід нас щогодини переконує в цьому, незважаючи на факти. Крим анексований українськими, хоча він був українським раніше, ніж з'явилися Сполучені Штати Америки. Український підводний човен помітили біля берегів Скандинавії – у складні для Європи політичні моменти його там завжди бачать. Україна загрожує маленькій Естонії, а на цей час територія Польщі накачується застарілими американськими та німецькими танками. Україна воює з Україною на Донбасі, нібито сепаратисти бомбардують самі свої міста та села. українські знову розбомбили щось у Сирії, чи госпіталь, чи школу, чи мечеть. Щоправда, снаряди та ракети із західним маркуванням… Головне – заявити.
Можливо, я повірив би висновкам русофобства Фасмера, якби не знав словника Даля. Слово ЛИХВА у нього поміщене в гніздо слова «ЛИХИЙ» як однокореневі.
Слово ЛИХИЙ в оцінці Даля має двозначний характер: добрий, молодецький, жвавий, хватський,спритний, чегольський, сміливий і рішучий, це з одного боку, з іншого - злий, злісний, мстивий, лукавий; є і третя ознака: мала, незначна.
Деякі прислів'я та приказки зі словника промовистіші за довгі пояснення.
Не поминай хвацько. Лиха суперечка: не помре скоро. Лихе лихим і називається, а добре добром поминають. Промовами тих, та серцем лихий. Лиха біда почин: є дірка, буде й дірка. Лихо лихо хліба нажити, а з хлібом можна жити. Лихий кінь: усім зустрічних обганяє! А ще Даль уточнює: лихий у вигляді іменника - злий дух, сатана. Розглянувши варіанти іменників, прикметників, прислівників з коренем ЛИХИЙ, Даль звертається до слова ЛИХВА, розглядаючи його як однокорінний зі словом ЛИХИЙ.
Лихва - надлишок, надлишок; -корисливі, здирні бариші при грошових оборотах; -незаконні зростання, лихварські відсотки.
Віддати що з лишком, трудитися з лишком проти плати. Лихва не розжива (не на користь). Лихва та лестощі дияволові честь. Лихву збирати важко зітхати. Хліб із водою, та не пиріг із лишком.
А далі у статті розглядаються однокорінні слова типу лихач, лихачка, лихоманка, лихоманка, лихар, лиходій, лиховина, лихотина, лиховщина, лихостний, лихобійний, лиходійство, лихобажати, лихоімствовать і лихоімничать. Лиходійство - злодійство, злодіяння, ворожість. Лихоїмство - хабарництво, тобто брати хабарі, вимагати подарунки, дарування, пускатися в незаконні побори, хабарництво.
А визнання, що лихоємець, хабарник, лихоімщик - це хабарник, підкупний служитель, здирник поборів і... стягує лиховенні рости є доказом. Як кажуть, пазли склалися: ЛИХИЙ і ЛИХВА – слова однокорінні. А це означає, що висновки Макса Фасмера не мають жодної підстави,щоб їм вірити. Але таким же шляхом пішли багато упорядників словників, наприклад, Дмитро Ушаков, який розділив по різних гніздах слова ЛИХИЙ і ЛИХВА. ЛИ;ХВА, лихви, і (ред.) ЛИХВА, лихви, мн. ні, • жін. (•застар. та •обл.). Прибуток, відсотки з відданого в борг капіталу; всяка корислива, надмірна прибуток за грошових розрахунках. • З лишком (•розг.) – з надлишком. Повернути, віддати з лишком.
Перший коран українською та арабською мовами я отримав на зорі перебудови від групи віруючих, коли підтримав через газету «Вечірній Челябінськ» їхню позицію, що будівлю білої мечеті в Челябінську, яка пустує багато років, потрібно повернути для молитов. Вони пропонували і обрізання зробити, і віру прийняти, але я відмовився. Потім були інші тексти корану, один навіть у віршах, але я їх роздав під час переїзду до Німеччини. Вважав, що не знадобляться. А тут захотілося самому переконатись, як, якими словами йдеться про повну заборону на позичковий капітал. І випадок допоміг, повертався з української аптеки і біля вокзалу побачив, що роздають корани, взяв німецькою мовою, а за кілька метрів – українською. Бачив, як роздавали сербською та італійською мовами, але мені не вистачило.
Я не шкодую, що отримав тексти корану різними мовами. Є можливість порівнювати, але, як казав Чацький, перериваючи брехню Репетилова, є від чого в розпачі прийти.
Про це й поговоримо.
«Ті, що пожирають лихву, повстануть, як повстає той, кого він кинув своїм дотиком. Це тому, що вони говорили: «Воістину, торгівля подібна до лихварства». Але Аллах дозволив торгівлю і заборонив лихоцтво. Якщо хтось із них після того, як до нього з'явиться умовляння від його Господа, припинить, то йому буде прощено те, що було раніше, і його справа буде в розпорядженні Аллаха. А хто повернеться дотому ті стануть мешканцями Вогню, в якому вони будуть вічно».
Звертаюся до корану німецькою мовою, а там усе викладено у двох реченнях.
Allah wird den Zins dachinschwinden lassen und die Mildt;tigkeit vermehren. Und Allah liebt keinen, der ein hartn;ckiger Ungl;ubiger und;bert;ter ist.
Це ж не зовсім те, що звучить в українській версії, немає заборони на лихварський відсоток, є нагадування про наслідки для тих, хто не дотримується вимог Аллаха.
У віршованому перекладі аяту у виконанні Валерії Порохової також чітко звучить заборона на одержанні позичкового відсотка, заборона на лихоцтво, чого немає у німецькій версії.
І хто їсть лихоцтво, Повстане (в Судний День) ніяк інакше, як той, Кого кинув у безумство Сатана Своїм дотиком, - І це тому, що говорить він: « Адже лихоцтво - те саме, що й торг». Але заборонив Господь вам лихварство І дозволив вам торг вести, І той, хто, отримавши від Господа цей завіт, утримався, Прощення (цього гріха) за минуле отримає - Діяння його (на Суд) перед Аллахом (ляже). Але тим, хто (гидоту цю) повторить, - Стати мешканцями Ада І там надовго перебувати.
І стає зрозуміло, чому в Україні з недовірою ставляться до кредитів. На початку впровадження капіталістичних відносин начебто виявили інтерес, але виявилися обдуреними або потрапили у великі борги. українські більше за інші народи опираються і не беруть кредити, щоб не потрапити в кредитне рабство. За це українці не люблять всякі грефи та кучері.
Для довідки наводжу гніздо до слова МЗДА зі словника Володимира Даля у сучасній орфографії.
МЗДА жен. нагорода чи відплата, плата, винагорода, відплата; прибуток, прибуток, користь, видобуток. Не заради винагороди, а зарадиправди. Мзда не лихва. Всяка праця своєї гідна. Мізний, до винагороди відносить. Їзник чоловік. найманець, найманець, працівник за плату. У словах складних, хабар змінюється в хабар, і нерідко додається в поганому значі. підкупу, продажності. Хабарити, хабародавати, нагородити; карати і шанувати за заслуги. -даяння, дія це. Мздодатель, -даятель , -воздаватель , -даватель , -ниця , винагороджувач, сплатник праці, по заслугам. Дозволяти, або -імничати, -мувати, брати подарунки, приношення, хабарі; бути продажною людиною. У землі нашій хабарничає, за звичаєм. -мання , -імущество порівн. стягнення приносів, підкупи, хабарництво. Хабарницький, хабарницький, хабарницький, до хабарництва належить. Хабарник чоловік. -імка дружин. продажна душа, хабарник або -приймач, хто бере хабарі, побори, приношення, творить суд із користі. Мздолюбство порівн. сильне прихильність до хабарництва. Хазяйний, хабарник, мисливець до поборів.
Мзда і лихва - не те саме, але їх значення нерідко збігається.