Лікарські препарати Тетрациклін (Tetracyclinum), Медицина на - Ласкаво!

Найменування: Тетрациклін (Tetracyclinum)

Синоніми: Десхлорбіоміцин, Акроміцин, Цикломіцин, Десхлорауреоміцин, Гостациклін, Панміцин, Поліциклін, Стеклін, Тетрабон, Тетрацин, Апотетра.

Форма випуску

- Таблетки, вкриті оболонкою (драже), по 0,05 г, 0,125 г і 0,25 г. - Депо-таблетки по 0,12 г (для дітей) і 0,375 г (для дорослих). - Суспензія 10%; - Гранули 0,03 г для приготування сиропу - Мазь 3%.

  • Фармакологічна дія

Тетрациклін є антибіотиком широкого спектра дії.

Інгібує синтез протеїнів у мікробній клітині. Чинить бактеріостатичну дію. Активний щодо більшості грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, спірохет, лептоспір, рикетсій, великих вірусів (збудники трахоми, орнітозу), деяких найпростіших (трихомонади, амеби та ін.).

  • Фармакокінетика

Після вживання тетрациклін добре всмоктується (до 66% від прийнятої дози). Проникає у всі органи та тканини, а також у жовч, синовіальну, асцитичну, цереброспінальну рідини. Через неушкоджений гематоенцефалічний бар'єр проникає погано, але при запальних процесах в оболонках мозку надходження до спинномозкової рідини значно підвищується. З білками плазми зв'язується на 65%. Вибірково накопичується в кістках, зубах, печінці, селезінці, у значній кількості накопичується в тканинах пухлин. Проникає через плаценту та у грудне молоко. Виводиться з організму в незміненому вигляді, в основному із сечею та калом, частково з жовчю. Незважаючи на хорошу всмоктуваність у травному апараті, концентрація у кишечнику достатня для лікування кишкових інфекцій. Припорушенні видільної функції нирок можлива кумуляція.

  • Показання до застосування

Застосовують тетрациклін внутрішньо та зовнішньо.

Препарат призначають хворим на ангіну, бронхіт, пневмонію, плеврит, підгострий септичний ендокардит; цельоз, туляремії , висипному та зворотному тифі, псіттакозі, гонореї, сифілісі, при інфекційних захворюваннях сечостатевих шляхів, інфекціях шкіри та м'яких тканин, а також при інших інфекційних захворюваннях, викликаних мікроорганізмами, чутливими до цього антибіотика. Тетрациклін можна також застосовувати для запобігання інфекційним ускладненням у хірургічних хворих.

Місцево призначають тетрациклін при інфекційних захворюваннях очей, опіках, флегмонах, маститах тощо.

Є дані про значну ефективність тетрацикліну при холері.

При тяжких септичних захворюваннях тетрациклін можна застосовувати разом з іншими антибіотиками.

  • Спосіб застосування

Перед призначенням пацієнта препарату бажано визначити чутливість до нього мікрофлори, що спричинила захворювання у даного хворого.

Дорослим призначають внутрішньо по 0,25 г кожні 6 годин, при необхідності 2 г на добу.

Дітям старше 7 років призначають по 25 мг/кг кожні 6 годин. Капсули необхідно ковтати не розжовуючи.

Тетрациклін-депо дорослим призначають по 1 таблетці через кожні 12 годин, у наступні дні - по 1 таблетці на день (0,375 г). Дітям у першу добу призначають по 1 таблетці через кожні 12 годин, а наступні дні – по 1 таблетці на день (0,12 г).

Суспензія призначаєтьсядітям по 25-30 мг/кг на день у 4 прийоми через кожні 6 годин (1 крапля – 6 мг тетрацикліну).

Сироп дорослим призначається по 17 мл на добу за 4 прийоми. Для виготовлення такої кількості сиропу потрібно 1-2 г гранул.

Дітям призначають сироп із розрахунку 20-30 мг гранул/кг маси тіла 4 рази на день (1 мл – 30 мг тетрацикліну). Для приготування сиропу 40 мл води (4 мірні ложки) виливають у флакон і збовтують.

  • Побічні дії

Тетрациклін зазвичай добре переноситься, однак, як і інші антибіотики, що володіють широким спектром антибактеріальної дії, може викликати побічні явища: зниження апетиту, нудоту, блювання, розлад функції кишечника (легкий або сильний пронос), зміни слизових оболонок рота та шлунково-кишкового тракту ( глосит, гастрит, проктит), можуть виникати алергічні шкірні реакції, набряк Квінке та ін.

Тетрациклін та інші препарати цього ряду можуть підвищити чутливість шкіри до дії сонячних променів (фотосенсибілізація).

Зазначено, що тривале застосування тетрацикліну та інших препаратів цієї групи під час утворення зубів (призначення дітям у перші місяці життя) може викликати у дітей темно-жовте забарвлення зубів.

При тривалому застосуванні препаратів групи тетрациклінів можуть виникнути ускладнення зумовлені розвитком кандидозу (молочниці).

У період лікування тетрацикліном слід ретельно стежити за станом хворого. У разі появи ознак підвищеної чутливості до препарату та побічних явищ роблять перерву у лікуванні, при необхідності призначають інший антибіотик (не з групи тетрациклінів).

  • Протипоказання

Тетрациклін протипоказаний при підвищеній чутливості до нього та до споріднених йомуантибіотикам (окситетрацикліну, доксіїкліліну та ін), при грибкових захворюваннях. З обережністю слід застосовувати препарат при захворюваннях нирок, лейкопенії.

Не слід призначати тетрациклін (та інші препарати цієї групи) вагітним та дітям віком до 8 років. Препарат слід з обережністю призначати хворим із зазначенням алергічних реакцій в анамнезі (історії хвороби).

Останнім часом у зв'язку з поширеністю тетрацикліностійких штамів мікроорганізмів та частими побічними явищами застосування тетраііклну стало відносно обмеженим.

  • Взаємодія тетрацикліну з іншими лікарськими засобами

Тетрациклін не можна приймати одночасно з молоком або іншими молочними продуктами, оскільки порушується абсорбція антибіотика.

Не рекомендується спільне застосування тетрацикліну із засобами, що містять іони металів (алюмінію, кальцію, магнію, вісмуту, марганцю, цинку, препаратів заліза) у зв'язку з утворенням неактивних хелатів.

Протимікробна активність тетрацикліну знижується при сумісному застосуванні з барбітуратами, карбамазепіном внаслідок посилення метаболізму антибіотика за рахунок індукції мікросомних ферментів печінки. Не рекомендується одночасне призначення з пеніцилінами (препарати мають антагоністичну дію на мікроорганізми). Тетрациклін підвищує концентрацію літію, дигоксину у плазмі, посилює ефекти оральних антикоагулянтів, може знижувати ефективність оральних контрацептивів.

  • Умови зберігання

Список Б. У сухому, захищеному від світла місці при кімнатній температурі.