Марсохід Curiosity працює на плутонії з радянської установки
Марсохід Curiosity працює на плутонії із радянської установки ядерної зброї, пише The Age.
З заднього боку апарату є невелика біла штука, яка виглядає майже як хвостик, наголошується у статті. Усередині розміщено вісім ящиків, заповнених гранулами ядерного палива. У Curiosity використовується плутоній-238. Це чудове паливо для роботи. Воно дуже радіоактивне і дає велику кількість енергії. Завдяки цьому марсохід здатний зберігати працездатність у холодні марсіанські ночі.
NASA використовує ядерне паливо з 1960-х років. Першими запускали військові супутники. Наразі NASA застосовує ядерне паливо на тих апаратах, які не повертаються на Землю.
Але плутоній-238 не так просто роздобути. Він не існує у природі, і лише дві країни у світі мають його у великих запасах.
Плутоній-238 є побічним продуктом процесу створення іншого виду плутонію, відомого як ізотоп 239, який застосовується у ядерних зарядах. У 1960-х роках США та СРСР виявляли активний інтерес до плутонію-239. Для цього вони будували секретні реактори для збагачення урану. Використовувати плутоній-238 для космічних програм здогадалися пізніше, зазначається у статті.
Паливо всередині Curiosity – ідеальний матеріал для роботи, тому що через високу радіоактивність плутоній-238 виділяє багато тепла і водночас його частинки відносно безпечні. Вони не можуть проникнути навіть через аркуш паперу. Доки людина не торкнеться або не проковтне її, плутоній-238 є безпечним. Завдяки його тривалому періоду напіврозпаду – 87,7 років, потужність космічного корабля може підтримуватись від десяти років і більше.
Виробництво плутонію-238 спочатку було другорядним. Але в 1950-х роках NASA звернулося до Комісії затомної енергії, щоб отримати його для своїх супутників. У той період відставання від СРСР у космічних перегонах було дуже суттєвим.
У Радянському Союзі були також зацікавлені у цій технології. За допомогою спеціального процесу для збагачення уранового палива СРСР отримував свій «знежирений» плутоній-238 в результаті виробничої діяльності на одному із секретних ядерних заводів на Уралі.
США припинили виробляти плутоній наприкінці 1980-х років, коли стало зрозуміло, що обидві сторони накопичили достатню кількість боєголовок.
Спочатку NASA використало постачання плутонію з ядерного могильника «Саванна-Рівер», проте незабаром вони вичерпалися. Тоді агенція звернулася до України. Перша партія з української установки прийшла у 1990-х роках, і з того часу NASA отримало від 30 до 40 кг плутонію.