MBA – знання, які можна застосовувати –
Я закінчив факультет радіотехнічних систем Одеського політехнічного інституту у 1996 році. Після інституту з 1996 до 2001 року працював у науково-дослідному інституті «Шторм», потім інженером на птахівницькому комплексі.
З 2001 року працюю в компанії Coca-Cola Hellenic Ukraine. Починав із посади супервайзера. У той період відбувалося бурхливе зростання та консолідація форматів роздрібної торгівлі, і я відповідав за роботу з ключовим роздрібом. Потім мене запросили працювати до Києва на посаду директора філії. Протягом чотирьох років обіймав посаду директора філії в різних регіонах України, після чого перейшов на посаду регіонального менеджера, де відповідав уже за регіон, – це були частково Західний регіон, Центральний регіон, який включав близько десяти філій.
Що для Вас робота?
Робота є невід'ємною частиною мого життя. Для мене робота - це переважно самореалізація, можливість професійно зростати і однозначно можливість розвиватися.
Якщо говорити про розвиток, то як Ви дійшли необхідності отримання бізнес-освіти?
На етапі більшої зони відповідальності, де доводилося і вже зараз доводиться відповідати загалом за бізнес, а не за якийсь шматочок, пов'язаний із продажами, не за якусь маленьку територію, а коли ти вже розумієш, що тобі необхідно загалом поєднувати системні процеси у цій компанії для того, щоб отримати кінцевий продукт. Під цим я маю на увазі і виробництво, і доставку, і складування, а також вирішення проблем на ринку, що швидко змінюється – ось таким чином для мене настав час отримати бізнес-освіту.
Чим Ви керувалися при виборі бізнес-школи?
Насправді шкіл не так і багато,їх на пальцях можна перерахувати. Мої колеги навчалися у Міжнародному інституті бізнесу та дали дуже гарні рекомендації цій бізнес-школі.
Якщо говорити про знання, на які орієнтувався, то це переважно фінансова частина, а також адміністрування бізнес-процесів загалом.
Чого Ви очікували відMBA?
Очікував нового формату бізнес-моделей, нового погляду на ситуацію, враховуючи те, що у нас за плечима були 2008 рік і світова фінансова криза, яка позначилася і на законах, і на економіці, і на компаніях, які ще вчора були успішними, а сьогодні вже стали неуспішними, на оцінці ризиків та прийнятті правильних рішень.
Тому що рішення, які приймалися вчора, сьогодні вже можуть бути неадекватними та нерелевантними у тій самій ситуації. Моїм основним завданням було здобуття такої освіти, яка дозволяє досить широко та оптимально оцінювати ситуацію з точки зору прийняття бізнес-рішень, тобто навчитися приймати ефективні бізнес-рішення, оцінюючи всі можливі фактори: фінансові, бізнес-середовище, в якому ти працюєш , людей, з якими ти працюєш, продукт, з яким виходиш на ринок, конкурентів. Всі ці речі є визначальними з погляду позиціонування компанії над ринком і з погляду ефективності прийняття рішень.
Чи виправдалися Ваші очікування?
Все, на що я очікував, в принципі отримав за винятком деяких опцій, значення яких у загальній масі нівелюється.
Загалом у мене дуже добре враження про викладачів – це справді викладачі з великої літери, професіонали, які дуже грамотно доносили всю необхідну інформацію.
У чому, на Вашу думку, цінність бізнес-освіти?
У тому, що у бізнес-школі ми розглядали реальніпроцеси у реальних компаніях у ситуації «тут і зараз». Ми оцінювали ці компанії. Було дуже важливо мати нові думки, нові дані і на прикладі цих нових кейсів будувати навчання. Знання, які я отримав, були реалістичними, практичними та застосовними у тих ситуаціях, у яких ми працюємо.
Чи допомогли Вам отримані знання щодо подолання наслідків кризи 2008 року?
Звісно, з погляду бізнес-процесів вже самі викладачі адаптували матеріал та цілі викладання з урахуванням того, що ми зараз перебуваємо у кризовій ситуації. Самі того не знаючи, вони дали нам певні рішення в галузі кризового менеджменту.
Більшість викладачів була готова відповідати на наші запити щодо викладання з урахуванням кризових явищ та їх наслідків у світовій економіці. І ми постійно посилалися на ситуацію у світі та в компаніях з урахуванням наслідків 2008 року.
Чи виправдалися Ваші інвестиції у бізнес-освіту?
У моєму випадку ці інвестиції однозначно справдилися. Вони виправдані як з точки зору бізнесу та додаткових можливостей щодо розвитку всередині компанії, так і з точки зору нетворкінгу і того середовища, в яке ти потрапляєш. Тому що ці два аспекти, на мою думку, сильно впливають на ефективність та окупність тих інвестицій, які ти робиш.
Ти маєш однозначно отримати коло спілкування – людей, які залучені до тих самих процесів, людей, які мають досить великий рівень відповідальності. Ти маєш отримати адекватну інформацію та адекватні пропозиції-рішення для бізнесу, в якому працюєш. У моєму випадку все це мало місце.
Які курси були для Вас найкориснішими?
Найкориснішими виявилися курси «Фінанси» та «Криза-менеджмент», тому що для мене це було дужеважливо в той момент, а так загалом усі курси були досить хороші.
Як вплинула на Вашу кар'єру відсутність економічної освіти, а потім набута бізнес-освіта?
Звичайно, для управлінської посади дуже важливо мати високий рівень економічної компетентності, і, відповідно, у процесі становлення ти розумієш, які додаткові знання потрібні, щоб бути максимально ефективним.
Тоді й постає питання, де ці знання можна отримати. У моєму випадку це був МІБ з фокусом на фінансові дисципліни, і в цьому випадку, відповідаючи на Ваше запитання, скажу, що відсутність базової економічної освіти не вплинула на мою успішність у компанії, оскільки це лише одна з компетенцій менеджера управлінця.
Якщо ж говорити про бізнес-освіту, то моя кар'єра складається не тому, що я маю MBA, а тому що знання, які я отримав, застосовні і я можу досить грамотно ними користуватися.
Що, на вашу думку, головне в бізнесі?
У бізнесі, мабуть, головне – віра у те, що ти робиш. Це ключ до успіху загалом і ключ до успіху в бізнесі. І крім решти, головне – люди, з якими ти працюєш, – команда. Віра в те, що ти робиш, і віра в людей, з якими ти працюєш, для мене – дві базові речі, які можна коротко сформулювати як «віра» і «довіра».
Розмовляв Павло Петриченко, Освіта.ua