Мервін Кінг «Банки чекає на черговий обвал, якщо система не буде реформована»
Наступ нової глобальної кризи стане неминучим, якщо банки та уряди не реформують світову фінансову систему. Подібні прогнози останнім часом звучать із лякаючою регулярністю. Цього разу зі схожою пересторогою виступив колишній керуючий Банком Англії лорд Мервін Кінг. І не де-небудь, а в щойно виданій книзі, йдеться у статті Саймона Невіла, яку публікує The Independent. Твір Кінга, щойно надійшовши на книжкові прилавки, вже встиг стати бестселером.
Лорд Кінг очолював Банк Англії з 2003 до 2013 року. Він стверджує, що новий обвал на ринках настане "швидше раніше, ніж пізніше". За його словами, помилки, які призвели до кризи 2008 року, були породжені в першу чергу вадами системи і тільки потім жадібністю банкірів.
Він доводить, що вся справа у нестачі рівноваги між різними економіками у світі, оскільки країни надто сфокусувалися на окремих сегментах. США зациклилися на житловому секторі, Німеччина – на експорті, Великобританія – на комерційній нерухомості.
Напередодні кризи 2008 року окремі країни, як США, витрачали надто багато. Інші, включно з Німеччиною, витрачали недостатньо. І цим створювали дисбаланси. Коментарі лорда Кінга, зазначає The Independent, побачили світ у той момент, коли на фондових ринках по всьому світу відбувається падіння котирувань через низькі ціни на нафту, членство Великобританії в ЄС залишається під питанням, чи не вщухають конфлікти на Близькому Сході, а економіка Китаю переживає уповільнення.
Багато експертів очікували, що на цей час вже відбудеться підвищення ставок. Натомість ставки вперто утримуються внизу, а деякі впалище нижче. Однак, на думку лорда Кінга, посиливши монетарну політику, центральні банки ризикують зіткнутися з ще сильнішим уповільненням економіки. Таке може статися навіть у тому випадку, якщо регуляторам вдасться отримати переваги з більшої збалансованості між витратами та заощадженнями.
«Хоч би що говорили про посткризове відновлення,— пише Кінг,— воно не стало ні міцним, ні стійким, ні збалансованим». Частиною проблеми, на його думку, стало те, що правила та норми регулювання, запроваджені після кризи, надто складні для розуміння.
Звід правил, складений Управлінням фінансового регулювання (Prudential Regulation Authority) та Управлінням фінансового контролю (Financial Conduct Authority) у Великій Британії налічує понад 10 тис. сторінок. Закон Додда-Франка 2010 року у США викладено на 2300 сторінках, тоді як банківський закон Гласса-Стиголла, ухвалений 1933 року, цілком уміщався на 37 сторінках.
«Подібна заплутаність підживлює себе і приносить системі погану славу. Тільки фундаментальне осмислення, як ми, суспільство, організуємо нашу грошову та банківську систему, позбавить нас повторення кризи 2008 року», — цитує The Independent колишнього головного британського банкіра.