Мієлопатія

Симптоми мієлопатії

Основні причини хронічної мієлопатії:

  • Розсіяний склероз.
  • Шийний спондильоз, протрузія диска.
  • Інші хвороби хребта та спинного мозку (хронічна ішемія, судинна мальформація).
  • Підгостра комбінована дегенерація спинного мозку (фунікулярний мієлоз).
  • Спадкова спастична параплегія Штрюмпеля.
  • Сирингомієлія.
  • Поліомієліт (наслідки).
  • Сифіліс.
  • Інші інфекційні ураження спинного мозку (у тому числі вакуольна мієлопатія при СНІДі, хвороба Лайма).
  • Цироз печінки та портокувальний шунт.
  • Мієлопатія невідомої етіології (до 25% всіх випадків хронічних мієлопатій).

Лікування

У випадках, коли мієлопатія викликає сильний біль, лікарі призначають протизапальні та знеболювальні засоби. Вони допоможуть зняти набряклість м'язової тканини та знизити болючі відчуття у пацієнта. Медикаментозне лікування включає прийом анальгетиків, антибіотиків і стероїдних препаратів.

Наступним етапом лікування є фізіотерапевтичні процедури. Їх проведення можливе лише після усунення больових відчуттів у пошкоджених місцях. Фізіотерапевтичне лікування включає:

  • Масаж;
  • Лікувальна гімнастика;
  • Акупунктура;
  • Мануальна терапія;
  • УВЧ та інші процедури у фізіотерапевтичному кабінеті.
Якщо мієлопатія виникла внаслідок травми, лікування починається з використання спеціальних пристосувань для витяжки хребта. Тільки після зрощування та відновлення нормального стану хребців можна робити масаж або проводити лікувальну гімнастику. Хочу наголосити, що самостійно займатися фізкультурою суворо забороняється. Такі процедуривимагають попередньої консультації у лікаря та погодженням комплексу вправ з інструктором. У протилежному випадку пацієнтам може загрожувати погіршення здоров'я та серйозні ускладнення.

Жодна інформація, розміщена на цій чи будь-якій іншій сторінці нашого сайту, не може бути заміною особистого звернення до фахівця. Інформація не повинна використовуватися для самолікування та наведена лише для ознайомлення.