Михайло Фрунзе, легендарний полководець, Календар Трагедій

Гімназію Михайло Васильович закінчив з відзнакою та продовжив свою освіту в Петербурзькому політехнічному інституті. На той час він і почав свою революційну діяльність, беручи активну участь у робочих і студентських гуртках і вступивши в більшовицьку організацію РСДРП.

Революційна та військова діяльність Фрунзе

Весною 1914 року Фрунзе відправили на довічне поселення до Східного Сибіру, ​​звідки 1916 року йому вдалося втекти. До початку Лютневої революції 1917 Михайло Фрунзе керував революційною організацією, центр якої знаходився в Мінську.

Фрунзе брав активну участь у підготовці та проведенні Жовтневої революції 1917 року, а з 1918 року був не менш активним учасником громадянської війни. 1919 року Фрунзе був командиром Південної групи армій Східного фронту, яка розгромила військо Колчака. 1920 року Михайло Васильович воював з армією бухарського еміра. Петра Врангеля було розгромлено під його безпосереднім керівництвом.

Восени 1920 року, коли Червона Армія взяла Крим, Фрунзе наказав шкодувати всіх, хто здався в полон. Він відправив Врангелю телеграму, в якій повідомив, що готовий пробачити кожному, хто здасть зброю, і пообіцяв надати можливість еміграції всім охочим. Ленін не зрозумів причини такої поступливості і зробив Фрунзе сувору догану.

У кримській каральній бійні Фрунзе участі не брав, оскільки його відправили в Україну воювати з Нестором Махном. За грамотне військове керівництво Михайла Фрунзе було нагороджено двома орденами Червоного Прапора.

У 1925 році Фрунзе вступив на посаду голови Реввійськради СРСР і став народним комісаром з військово-морських справ Радянського Союзу. Військова реформа 1924-25 років, започаткована Левом Троцьким, була завершенапід проводом Фрунзе.

Смерть Фрунзе

Багато біографів Фрунзе переконані, що його смерть підлаштував Сталін, який наполягав на цій операції.

---