Мистецтво вирізування з паперу – Цзяньчжі 剪纸 Jiǎnzhǐ - Центр китайської мови - Інститут Конфуція
Вирізання візерунків з паперу – «Цзяньчжі» – один із видів традиційного народного декоративно-ужиткового мистецтва Китаю, який нещодавно був віднесений ЮНЕСКО до світової культурної спадщини. Мистецтво вирізування з паперу має довгу історію, воно виникло за часів династій Шан або Чжоу і передавалося з покоління до покоління до наших днів. Основним сюжетом цих простих та нехудожніх творів із паперу є праця та життя простого народу. Візерунки з паперу, що створюються в повіті Аньсай провінції Шаньсі, широко відомі в усьому світі.
Вирізання з паперу – один із найпопулярніших видів народної творчості в Китаї. За даними археологів воно бере свій початок у VI ст., але багато хто вважає, що насправді його історія почалася на кілька сотень років раніше. Спочатку вирізані візерунки використовували у релігійних ритуалах чи прикраси інтер'єру.
У давнину китайці часто вирізали з паперу зображення різних предметів або фігурки людей і клали їх у труну разом з тілом покійного або спалювали на похороні. Подібний звичай досі можна зустріти у деяких місцях за межами Китаю. Зображення, вирізані з паперу, зазвичай мають символічне значення, тому вони стали частиною релігійних ритуалів. Крім того, ці оригінальні візерунки були знайдені як прикраси жертовних дарів на церемонії шанування богів і предків.
В даний час паперові візерунки використовуються насамперед для прикраси інтер'єру, декоруються стіни, двері, вікна, колони будинку, дзеркала, лампи і ліхтарі. Вони також використовуються для прикраси подарунків, а іноді служать подарунком. Раніше в народі такі вирізані з паперу візерунки були зразками для вишивання та орнаментів лакових виробів.
Вирізання з паперу виконуєтьсялише вручну. Вирізання буває двох видів: перший - вирізування за допомогою ножиць, використовуючи відразу кілька листків паперу (зазвичай не більше 8 листків за один раз), майстри клеять їх на папір та за допомогою гострого ножа доводять візерунок до досконалості; другий спосіб - вирізання за допомогою ножа, спочатку папір кілька разів складають, кладуть його на пухкий клей, зроблений з попелу і жиру тварин, потім ретельно вирізують на папері візерунок, тримаючи ніж у руці вертикально, і обробляють його за заготовленим зразком. Перевага другого способу полягає в тому, що дозволяє одночасно вирізати відразу кілька візерунків.
У селі вирізанням з паперу займаються переважно дівчата та жінки. Раніше опанувати цю майстерність мала кожна дівчина, крім того, це було одним з важливих критеріїв вибору нареченої. Але професійними майстрами тоді найчастіше були чоловіки, оскільки раніше лише чоловіки мали змогу займатися цим ремеслом у спеціальних майстернях.
Дивлячись на ці ажурні фігурки та картини, важко повірити, що вони вирізані з паперу. Це традиційне декоративно-прикладне мистецтво Китаю цзяньчжі (<>>jianzhi).
З давніх-давен творців паперових візерунків надихали на таку витончену творчість китайські народні традиції, фестивалі, весільні церемонії, сімейні свята та інші події. Число сюжетів цзяньчжі практично не має межі: це і персонажі китайського гороскопу, і екзотичні квіти, і орнаменти, ієрогліфи, і сцени повсякденного життя.
У наші дні вирізані з паперу візерунки та картини широко використовуються для декорування інтер'єру, особливо під час святкування китайського нового року. Це популярна прикраса для новорічної ялинки та традиційний дизайн вітальних листівок.
Китайські ієрогліфи– один із найпоширеніших сюжетів цзяньчжі. В особливо урочистих випадках подарунками подаються цілі побажання, вирізані з паперу. Ці витвори мистецтва ставляться в рамки і зберігаються в сім'ї як сувеніри.
Історія цзяньчжі
Найперші картини цзяньчжі з'явилися приблизно в першому столітті нашої ери, невдовзі після винайдення паперу під час правління династії Хань.
Спочатку вирізані з паперу візерунки використовувалися для декорування воріт, вікон, ліхтарів та перегородок усередині будинку. Дуже часто вони були зразками для вишивання, а також використовувалися в релігійних ритуалах. Китаянки охоче прикрашали свої зачіски орнаментами, вирізьбленими з паперу або золотої та срібної фольги.
Часом у вищих верствах суспільства статус жінки прийнято було оцінювати на основі її майстерності у цзяньчжі.
У 8-9 століттях нашої ери цзяньчжі поширилося у західній Азії, а 16 столітті це мистецтво з'явилося Туреччини. В результаті все мистецтво загалом збагатилося місцевим колоритом різних країн. Наприклад, китайський стиль вирізування називається цзяньчжі, японський – монкірі, у Мексиці його називають papel picado, що перекладається як «папір у дірочку», а в німецькомовних країнах Європи – «шереншнітте» (Scherenschnitte).
Як навчитися вирізати фігури з паперу?
Вам може здатися, що навчитися вирізати такі хитромудрі візерунки просто неможливо. Відкриємо маленький секрет: всі візерунки є комбінацією лише п'яти основних фігур. Це листок верби, півмісяць, крапля води, сонце та зуб пили. Навчившись вирізати ці прості фігури, можна переходити до складніших.
Для створення декоративного візерунка вам знадобляться папір та гострі ножиці. Для опрацювання найдрібніших деталей картиниіноді використовується ніж. У Китаї найчастіше вирізують цзяньчжі з червоного паперу, адже червоний колір символізує процвітання та благополуччя. Але можна використовувати і папір будь-якого іншого кольору: золотий, зелений або блакитний.
Пам'ятайте, що цзяньчжі – це захоплення, яке потребує посидючості та терпіння, а також розвиває дрібну моторику рук. Але нагороду за свою посидючість ви отримаєте чудову прикрасу, зроблену своїми руками.