М’ячик із тканини

Якось увечері я шукала в інтернеті спосіб реалізації однієї творчої ідеї. Пошуковик вивів мене на сторінку із саморобними м'ячами з тканини. У цей час на екран глянула дочка - питання моєї зайнятості наступного дня відразу було вирішено. "Я хочу всі ці м'ячики!" – сказала Даша.

Я зупинилася на м'ячику із п'ятикутників, яких мені знадобилося 12 штук. Як матеріал Даша обрала фетр. Я прикрасила кожну деталь фігурним машинним рядком. А процес шиття мене потішив: начебто збираєш головоломку.

Вийшов славний м'ячик, але. "Маленький!" – сказала донька. "Я хочу великий". Ех, сама бачу, що маленький: довжина сторони п'ятикутника у мене 3 см – у діаметрі м'яч вийшов близько 27 см.

Ми виміряли діаметр її іграшкового м'яча, додали ще кілька десятків сантиметрів для вірності. Для різноманітності я вирішила випробувати іншу техніку – пошити м'яч із клинів. Як матеріал вибрали бавовну.

Я викроїла шість клинів, поставила їх на дублерин. На однотонний клин нашила аплікацію. Зібрала м'яч. Потім ми з донькою довго різали синтепон на дрібні шматочки і набивали ними м'ячик.

Додам, що його можна використовувати не тільки як стілець. Якщо покласти на нього дошку або хоча б книгу, він цілком підійде як стіл. На нього можна покласти ноги. На нього зручно спертися, сидячи на підлозі. Можна знайти йому й інші застосування – але мені таки хотілося круглий м'ячик.

Наступного ранку мені довелося використати весь свій здоровий глузд і такт, щоб пояснити доньці, чому я вирішила переробити м'яч. На мій вислів, що це гарбуз, а не коло, Даша логічно помітила: "Але ж гарбуз кругла!" До обіду я абияк умовила її переробити м'яч - в обмін наобіцянку пошити їй два замість одного.

Знову закипіла робота. Я більше не стала малювати форму клина сама, а взяла готову з інтернету. Забрала один клин, для кружечків обрала шкірозамінник.

М'яч вийшов помітно круглішим (хоча по фото цього не скажеш), але я вже зрозуміла, що це не мій спосіб пошиття м'яча – я з першого погляду закохалася у перший.

Хоча Даша не наполягала на виконанні обіцянки, мені самій не терпілося розпочати футбольний м'яч. Я викроїла 12 п'ятикутників із темно-синього флісу та 20 шестикутників – із білого (сторона кожної з фігур 5 см + припуски на шви 0,5 см). Поклала поряд із собою іграшковий футбольний м'яч і приступила до збирання:

спочатку до темного п'ятикутника пришиваються п'ять білих деталей, потім білі зшиваються між собою;
наступний ряд – п'ять темних деталей;
до кожного темного пришиваються по три білі (деякі з яких загальні), білі зшиваються між собою;
наступний ряд – знову п'ять темних деталей;
між ними розподіляються п'ять білих;
останнім вшивається темний п'ятикутник, дві сторони якого залишаються незастроченими для набивання (я використовувала синтепух);
незастрочені сторони зашиваються вручну.

Тепер у нас три м'ячі. Два можна було б подарувати на 8 Березня, але Даша готова розлучитися лише з одним. Щиро кажучи, я теж.