Мольфар передчував і чекав на смерть у день вбивства
У неділю поховали відомого карпатського цілителя, знахаря та останнього мольфара Михайла Нечая 81-річний чоловік помер не своєю смертю: чотирма ударами в шию його вбив 33-річний психічнохворий львів'янин.
І гори засмутилися
… Село Верхній Ясенів оточений горами, немов підковою, за кілька метрів від дороги — Черемош. До діда Нечая веде кладка. Ще кілька днів тому сюди йшли люди. Зі своїми хворобами, переживаннями, сімейними та кар'єрними проблемами. Ішли політики, депутати, артисти, професори, робітники, бідні та багаті, старі та молоді, пише в expres.ua Сабіна Ружицька.
Для всіх він знаходив пораду, засудження, добре слово, а когось просто вислуховував — і цього було достатньо. Тому й стояли перед кладкою вздовж дороги десятки дорогих іноземних та вітчизняних машин. Тепер дорога та двір із сотнями похоронних вінків заніміли. Здається, і гори засмутилися. Рідні цілителя про смерть Нечая говорити не хочуть, адже ця раптова втрата — надто велике горе, щоб ділитися ним зі світом.
«Люди, бувало, днями чекали на прийом цілителя. Ночували в селі і в мене часто зупинялися, — каже витираючи сльози Катерина Вовкунець, сусідка покійного мольфара. — Він нікому не відмовляв, грошей за допомогу не вимагав. Давали - хто скільки міг. Їхали до нього люди з усієї України та з-за кордону. Він рятував розсмічені сім'ї, повертав чоловіків до дружин і навпаки. Допомагав тим, хто втратив роботу чи мав прикрого начальника. А найважливіше – повертав людям здоров'я. Лікував таких, яких медики вже відправляли із лікарень додому. Вмирати”.
Часто дід Нечай казав, що знає час смерті. „В останні місяці життя старенький, замислившись і дивлячись на гори, тихо казав: „Вже моя свічка догоряє“, — розповідають сусіди.у яких знахар купував молоко. Але чути такі слова від 81-річного односельця не здивувало.
"Якби знав, що він так свою смерть передбачив!" - страждають місцеві гуцули. Про те, що, можливо, й справді Михайло Нечай відчував свій останній день, свідчить і те, що перед убивством він одягнув білу сорочку, поголився і загадково так усміхався. Хоча зазвичай мольфар приймав відвідувачів у звичайному повсякденному сільському одязі.
Знайшли в лісі
„У день трагедії на прийом до цілителя ще на світанку чекали п'ятеро людей, — каже Ганна Клапчук із Верховини, яка також була на той час у Верхньому Ясениві. — Дві подружні пари та один хлопець. Його мольфар прийняв першим. Хлопець пробув у Нечая десь хвилин із десять. Потім вийшов. Сам. Це було дивно, адже, як правило, знахар проводжав своїх відвідувачів — когось до порога, а когось і до воріт.
Вийшовши, чоловік сказав, щоб люди не заходили хвилин двадцять, аж поки мольфар сам їх не покличе. Сказав і подався до намету. Але минуло хвилин двадцять, півгодини, а Нечай не виходив і нікого не кликав. Тоді люди пішли до його дружини Анни, щоб вона поспішила до чоловіка“.
Минуло кілька годин, і правоохоронці за шість кілометрів від Верхнього Ясенєва в лісі знайшли підозрюваного у вбивстві. Побачивши міліціонерів, молодик намагався бігти і втекти в частіше. Але такого шансу йому не надали. Чоловік був у подвійному колі оточення.
У нього був важкий погляд
Затримали 33-річного львів'янина, інваліда другої групи, хворого на шизофренію. 1999 року він уже скоїв вбивство. З неофіційних джерел відомо, що тоді хлопець накинувся із ножем на двох жінок, одну з яких він таки відправив на той світ, а другій вдалося вижити. Однак його визнали неосудним.
Деякезловмисник перебував на примусовому лікуванні в одному із закритих медичних закладів у Дніпропетровську. 2010-го вийшов на волю.
Перед убивством львів'янин приїхав до мольфара, розклав неподалік намет і спілкувався з цілителем. За словами мешканців Верхнього Ясенєва, поводився спокійно. Стояв біля кладки, ласував черешнями, рибалив, перекидався парою слів із місцевими жителями. Однак погляд у нього був тяжкий.
У розмовах із Михайлом Нечаєм злочинець переконував діда залишити язичництво та дотримуватися християнських канонів. Ніхто не знає, що відповів йому мольфар, який справді поклонявся природі, але й, як відомо з розповідей його знайомих, і християнства аж ніяк не цурався. Однак молодій людині було, очевидно, дуже важливо, щоб цілитель зрікся своїх поглядів.
"Напередодні вбивства я всю ніч молився, і Бог дав мені дозвіл покарати зло", - зізнається зараз затриманий чоловік. Коли зловмисник зайшов у будинок, то вже нічого не говорив із мольфаром, а відштовхнув його. Той упав. А психічно хворий звичайним ножем лівою рукою завдав удару в шию. Потім ще три удари.
Наразі, як стверджують правоохоронці, хлопцеві за вчинене повторне вбивство загрожує від 10 до 15 років або довічного ув'язнення. Однак якщо його знову визнають неосудним, то просто відправлять на багаторічне примусове лікування.
Чорний кіт
… Тим часом нудьгують гори за мольфаром. На порозі, не відходячи від будинку, лежить чорний кіт Лонцур, який не розлучався з дідом Михайлом. Ще за життя чоловік казав, що жодні коти, окрім чорних, у нього просто не приживаються. Бо тварини саме такого кольору допомагають їй у різних обрядах.
…Три рази голосно тужили трембіти, коли везли селом труну Михайла Нечая. Декількакілометрів від його будинку до церкви, а згодом – на місце останнього упокою. Ішли за труною тисячі людей. На могилі, вже закиданій землею і покритою дерном, за давнім звичаєм гуцульським, розклали різнокольорові хустки, а зверху на них — калачі.
Поминки проходили без жодної краплі алкоголю. Там людям роздавали маленькі свічки, щоб кожен, прийшовши додому, зміг ще раз засвітити маленький вогник і помолитися за душу невинно вбитого цілителя, захисника добра та дідівських знань та традицій.