Мотивація персоналу організації у галузі соціально-культурного сервісу та туризму

Мотивація може бути матеріальною та нематеріальною. Допершому видувідносяться різноманітні форми матеріальних заохочень: від виплати заробітної плати, її збільшення відповідно до доходів фірми, до різних компенсаційних та преміальних виплат.Другий видмотивації персоналу включає настільки великий комплекс форм, факторів, прикладів і т.д., що досі вчені та практики не виробили тут єдиного підходу [2, с. 457].

Теорія кадрового менеджменту включає кілька концепцій мотивацій, розроблених західними вченими: ієрархія потреб А. Маслоу [9], ERG теорія К. Альдерфера [8], двофакторна теорія Ф. Герцберга [8], теорія набутих потреб Д. МакКлелланда [8].

Система являє собою три рівні впливу: базисні потреби, організоване довкілля та гнучкість (або гнучкі можливості). Перший рівень схеми включає 5 етапів, другий – 4, третій – 3.

Застосовувати матеріальний метод мотивації слід обережно. Наприклад, у готельному бізнесі оплата праці працівників є основною видатковою статтею, збільшення якої надалі призведе до зниження рівня чистого прибутку (даний рівень і так відносно невисокий – від 6 до 13% – середньосвітовий показник [3, с. 184]), та може зробити діяльність організації нерентабельною. Слід раз працювати систему пільг або бонусів, яка може включати:

- надання додаткової оплачуваної відпустки; - кредитування на купівлю житла; - оплату здобуття освіти дітьми працівників організації з подальшим наданням випускникам робочих місць.

---