На початку приходить
У минулому молитву розуміли неправильно. Молитва була частиною віри у Бога. Той, хто не вірив у бога, не міг молитися. Це відвернуло від молитви мільйони людей. Молитва має бути звільнена від віри. На початку приходить
і за молитвою слідує Бог. Бог не передумова молитви, Бог її слідство. Коли ти молишся, ти усвідомлюєш існування Бога. І тобі немає потреби вірити в Його. Будь-яке вірування хибне, ти можеш вірити все життя, але твоя віра не зможе зробити істинним те, у що ти віриш.
Ти можеш себе загіпнотизувати, ти можеш переконати себе. І все одно твоя віра залишиться брехня. Життя дар Божий, ми маємо заслужити цей дар, адже ми Його ще не заслужили. Але ми невдячні істоти. Навіть просте «Дякую» не спадає нам на думку. Ми не відчуваємо подяки за те, що нам дана можливість бачити, сміється, любити, насолоджуватися музикою буття та красою світу. Ні, ми не дякуємо за це, навпаки, ми постійно скаржимося.
Прислухавшись до молитов людей, ти здивуєшся. Усі їхні молитви, це одні нескінченні скарги. У молитвах немає подяки. Весь час вимагають більшого. Усі кажуть, мені цього замало. Ніколи нікому нічого недостатньо. Просить бідняк, просить багатій, просить імператор, просить кожен. Кожен просить для себе чогось більшого. Що б ти не одержав тобі все мало. Господи, я заслуговую більше, ти не справедливий до мене. Я називаю це поза релігійністю.
Справжня молитва йде від подяки. Для істинної молитви досить простого «Дякую». Справжня молитва не має нічого спільного з тим, що відомо у всьому світі як молитва. Це не ритуал, не має нічого спільного з церквою, храмом чи мечеті, не може бути не селянською, не індуїстською, не мусульманською, їй не потрібні слова, вона без словесна.
Це безмовнаподяку. Безмовний уклін буття. І тому коли б ти не відчував потреби вклонитися Землі, Деревам, Небу, кланяйся. Молитва є одним із кращих засобів зруйнувати его.