Найбезпечніше місце у хвості літака
Отже, ви повинні упокоритися з шумом двигуна, з постійним ходінням пасажирів у туалет і, звичайно, з жахливою перспективою вийти з літака останнім. Але мені завжди казали, що насправді летіти другим класом просто подарунок долі.
Хоча місце в хвості літака може дратувати вас, вважається, що воно мінімізує ризик розбитися при аварії. Забудемо на секунду про те факт, що шанси вижити у великій авіакатастрофі нікчемні, незалежно від того, де ви сидите. Деякі люди стверджують, що теоретично хвостовий відсік літака безпечніший за передній, тому що основний удар при аварії завжди припадає на носову частину літака (ви коли-небудь бачили, щоб літак на високій швидкості спочатку ударявся об землю хвостом?). Інші стверджують, що найбезпечніше місце — в районі крила, кажучи, що це розумно з інженерної точки зору, оскільки крило стабільніше за своєю конструкцією.
А може, річ зовсім в іншому? Можливо, ті з нас, хто опиняється до економ-класу, потребують якоїсь втіхи, коли проходять під зарозумілими холодними поглядами пасажирів першого класу? Іноді я так втішаюся. («Радій, що в тебе більше місця для ніг, і насолоджуйся своїм келихом вина, хлопче. Якщо літак впаде, тобі не пощастить».)
Якою б не була причина, припущення, що одна частина літака безпечніша за іншу,не підтверджується фактами. Звернемося до книги Тодда Кертіса, експерта з авіаційної безпеки, «Інтерпретація даних з авіаційної безпеки». Інтелектуал, що носить окуляри, Кертіс схожий на привабливого ведучого телевізійного прогнозу погоди, але на сайті airsafe.com зберігає детальні дані про авіакатастрофи та нещасні випадки, якіможуть відповісти на всі питання щодо польоту.
Іноді не можна дати однозначну відповідь «так» чи «ні». Переглядаючи деталі численних аварій за багато десятиліть, неважко помітити, що кожна катастрофа настільки унікальна, і в ній так багато різних змінних — чи літак розвалився на частини, загорівся, зіткнувся в повітрі з іншим літаком або впав у воду — що неможливо сказати, що якесь одне місце в літаку завжди безпечніше іншого.
На відміну від США, у більшості країн немає агентств, які ведуть ретельне розслідування травм, отриманих пасажирами у кожній катастрофі. І навіть за детального аналізу схеми розташування посадкових місць важко визначити, де сиділи чи стояли люди в точний момент удару.
Кертіс сказав напівжартома: «Якби я знав, що літак зазнає катастрофи, найбезпечніше було б взагалі в нього не сідати, оскільки єдиний спосіб з'ясувати, яке місце теоретично найбезпечніше, — це передбачати динамічні характеристики можливої катастрофи».
Отже, що ви можете зробити, щобпідвищити шанси виживання ? Більшість нещасних випадків трапляються при зниженні, наближенні до посадкової смуги приземлення (приблизно 60%) або під час зльоту та набору висоти (35%), тому Кертіс вважає, що найкращими є безпосадкові перельоти, при яких кількість цих небезпечних стадій зведена до мінімуму. Один безпосадковий переліт безпечніший, ніж багато коротких перельотів, навіть якщо цей політ триває шість годин.
Як правило, великі літаки безпечніші за маленькі — частково тому, що підкоряються суворішим нормам безпеки, але також тому, що мають більш об'ємну конструкцію, яка може поглинати енергію під час удару. За статистикою, з маленькими літаками частішетрапляються катастрофи, в яких гинуть усі пасажири, ніж із літаками, що вміщають понад 30 осіб.