Найкращі танці - Танець як мистецтво Відомі хореографи Пол Тейлор
Тейлор тренувався з такими великими метрами сучасного танцю, як Марта Грем та Хосе Лімон, і вступив у трупу Марти Грем The Graham Dance Company як соліст у 1955 році. Протанцював він із цією трупою протягом кількох сезонів. Він також працював з хореографами Мерсом Каннінгемом і Джорджем Баланчіном, який створив сольну роботу «Епізоди» спеціально для Тейлора як запрошений артист у Нью-Йорку в 1959 році.
Упродовж десятиліть трупа Paul Taylor Dance створювала репертуар, який зміцнив її статус однієї з провідних сучасних танцювальних організацій у світі. Тейлор розбурхав критиків більш ранніми, умовно-показовими роботами на кшталт «Сім нових танців: дует» (1957), у яких просто були відсутні рухи. Стиль Тейлора часто ґрунтується на змішуванні повсякденних, природних жестів із більш традиційною технікою. Він також часто витончено додає в танці навіть якусь нешанобливість та гумор, як це чудово видно у грайливій постановці «Арденський суд» (1981).
Серед видатних творів Тейлора можна виділити "Три епітафії" (1956), "Ауреол" (1962), "Еспланада" (1975), "Ейрс" (1978) та "Говорячи мовами" (1988). Його танці охоплюють широке коло тем, таких як любов, сексуальна орієнтація, фемінізм, війна та релігія. За свою кар'єру як хореограф він створив понад 130 робіт, багато з яких виконували десятки інших труп, таких як Королівський датський балет, Балет «Паризька опера», Американський театр балету та Американський театр танцю Елвіна Ейлі. В 1993 Тейлор також заснував Paul Taylor 2 Dance Company - невелику трупу, яка займається танцювальною освітою.
При трупі Тейлора було засновано фонд ташколу, і сам Пол Тейлор заслужив безліч почестей та нагород, у тому числі кілька стипендій Гуггенхайма, Фонду МакАртура, Центру Кеннеді, а також отримав Національну медаль мистецтв 1993 року від президента Білла Клінтона.