Натали Ратковски s Blog - Список книг для ілюстраторів-початківців - December 09, 2015 23 10
Близько 2х тижнів тому я сиділа з ранку раніше, трохи застудилася, зате в улюбленій синій сукні і з кучерями, що розкинулися по плечах, у нашому знаменитому кафе Transatlantik в Оберхаузені навпроти ще знаменитішого кінотеартра Lichtburg. Там проходить щорічний міжнародний фестиваль короткометражних фільмів Kurzfilmtage. Ранок видався напрочуд морозним: ні до цього, ні після цього більше не було такого неймовірного холоду та морозного туману. За вікном кафе панував справжній сюр. Зате всередині ми всіх зігріли своїми веселощами та живим спілкуванням.
Хто ми такі? Команда з 4-х молодих і дуже приємних людей з камерами, мікрофонами та диктофонами і я, ваша покірна слуга. Діти брали у мене інтерв'ю про майбутнє ілюстрації для нового випуску німецького студентського журналу Boxhorn в Аахені. (Це місто ще називають "Кутом трьох країн", тому що Аахен знаходиться в Німеччині, зате до Голландії та Бельгії від нього рукою подати.)
Я якраз у куточку на дивані сиділа, переді мною камера з серйозним оператором, наді мною величезний кудлатий мікрофон на довгому штативі (який тримала дуже тендітна дівчина), а ліворуч і праворуч від мене ще дві дівчини: одна брала інтерв'ю - розмовляла зі мною, інша чесно стенографувала.
Тут мені став у нагоді досвід роботи над моєю новою книгою з робочою назвою "Поговори з художником". Особисто мені було досить важко брати інтерв'ю зірок. Знаєте, якими вони бувають? Не всі поводилися привітно. Тому я хотіла хлопцям полегшити життя по максимуму і від імені художньої братії виправила нам усім карму – поводилася так, як завжди. Щоб люди розслабилися і весь час думали, що потрапили сюди просто для того, щоб поговорити з доброю людиною :-) Як сказала мені одна дуже мила дівчина на зустрічі зчитачами в Мінську: "Ой, Наталко, я їхала сюди і так тремтіла, а в результаті начебто з подругою поговорила - так несподівано легко з вами!" Ось я так і намагалася, щоб приємно було розмовляти та можна було обмінятися цікавою та цінною інформацією.
І я міцно замислилась. Тому що напам'ять цих списків уже просто не пам'ятаю – це давно було. Найбільше запала на згадку книга Мілтона Глейзера "Мистецтво - це робота" (Kunst ist Arbeit). Якщо раптом вам нічого не каже це ім'я, це той самий дядечко, який придумав логотип I ❤NY. Він же той самий учень Джорджа Моранді і той самий співзасновник і артдиректор New York Magazine.
Проблема ще в тому, що навіть якщо я всі ці книги згадаю чи знайду у старих папках оригінали списків, література може стати застарілою. Значить, треба подумати над списком, який я могла б з чистою совістю видати моїм студентам, якби я була професором з ілюстрації.
Але тут переді мною постала інша проблема. Професор Граф видавав списки книг, які нам, студентам відділення Комунікативного дизайну, могли б допомогти пов'язати дизайн та ілюстрацію докупи. На його заняттях ми малювали ілюстрації для німецьких поштових марок, упаковок, плакатів тощо, пов'язаного саме з оформлювальною діяльністю. До речі, саме завдяки його впливу я колись потрапила зі своїми роботами у знаменитий німецький Novum – профжурнал для дизайнерів та ілюстраторів.
А ще є різниця в мовах і менталітетах! Впевнена, що список книг для українських студентів буде іншим, ніж німецьким. Тому що німецьким студентам спочатку доведеться видати список книг з елементарного навчання малюнку та технік. А українським студентам доведеться спочатку вручити список книг з дихальної техніки, щоб розслабилися та дали собі волю:-)
Виходить, що коли сідаєш за таку, здавалося б, просту справу, як скласти список літератури студентам, потрібно пам'ятати всю можливу програму навчання конкретно обраної гілки. Загалом, виклик прийнятий, панове студенти :-)