Навіщо померлим їжа
Суботній день визначено для особливого поминання померлих не випадково — саме у Велику Суботу (напередодні Свого Воскресіння) Господь наш Ісус Христос був у гробі. Встановлення Димитрієвської суботи належить благовірному великому князю Димитрію Донському. Він заснував її після Куликівської битви, на згадку про загиблих воїнів. Смерть - найважливіша подія в житті кожної людини, що передує особистому Суду, на якому визначається доля душі покійного до Страшного Суду, до остаточного відокремлення грішників, що не розкаялися, від праведників. І цілком логічно, що віруючі прагнуть допомогти і душам померлих постати перед Господом, і собі самим, молитовно переживаючи біль втрати. Важливо уникати крайнощів: з одного боку, не нехтувати встановленим порядком поминання, з іншого — не сприймати цей глибоко символічний порядок як якийсь язичницький ритуал. У книзі «Благословіть запитати» (Київ,2006 р.) Блаженніший Митрополит Володимир (Сабодан), дає відповіді на багато питань віруючих про православне ставлення до смерті, зокрема про поминання померлих.
Як правильно замовити панахиду у храмі? Що принести?
Щоб замовити панахиду, треба прийти до храму та запитати, де подають на панахиду. Існує благочестива традиція в поминальні дні приходити до церкви перед початком богослужіння, щоб встигнути подати поминальну записку та просфору на Літургію. Тоді священик під час проскомідії помолиться і за ваших близьких. Панахиду та заупокійну Літургію можна замовити і заздалегідь, наприклад, з вечора. Але головне, щоб замовлення молитви не обмежувалося поданням записок та внесенням пожертвування на храм. Ви повинні бути присутніми на молитві, бо це молитва Церкви і від вашого імені за вашого родича або знайомого. Що стосуєтьсяпродуктів, які приносять на панахиду, зазвичай це хліб, цукор, олія, крупи і т. п. Але існують і місцеві традиції, про які ви можете запитати в храмі.
Хіба покійники їдять? Навіщо приносять продукти на панахиди?
Справді, померлі не потребують продуктів харчування. Але вони потребують нашої молитви та милостині за них. Такою милостинею і є ті продукти, які ми приносимо на панахиду, та гроші, які ми роздаємо жебракам та знедоленим. На підтвердження цього ми маємо багато повчальних прикладів з житія святих. Так, серед настанов «Прологу» ми читаємо, що ігуменія Опанаса заповідала сестрам свого монастиря робити трапезу для знедолених та жебраків упродовж 40 днів після її смерті. Але сестри не послухали наказу. Тоді свята в супроводі двох Ангелів сама з'явилася уві сні декільком сестрам і сказала: «Невже ви не знаєте, що милостиня і молитви священиків помилують Бога? Якщо душі тих, що пішли, грішні, то завдяки цьому Господь прощає їм гріхи. А якщо душі чисті від гріхів, то благодійність служить для спасіння душ благодійників». Тому і нам доречно прислухатися до цих слів і згадувати, тобто пам'ятати, згадувати померлих у своїх молитвах і творити за них милостиню.
Що відбувається з продуктами, принесеними на панахиду?
Після служби, панахиди, ці продукти священик або та людина, яку він благословить, поділяє серед служителів храму і серед тих, хто потребує. У багатьох парафіях існує благочестива традиція після великих панахидів, наприклад у батьківські поминальні суботи, відвозити продукти до лікарень, в'язниць або дитячих будинків.
Чому на могилі можна побачити чарку та скибку хліба?
Це язичницький звичай. Нині він поширився серед тих, хтонезнайомий із вченням Православної Церкви. Після смерті тіла душа або наслідує вічне блаженство, або відходить на вічні страждання. Це залежить від того, як було прожито земне життя. Але багато залежить і від молитви за покійного. Душа померлого особливо потребує нашої молитовної допомоги. На цвинтарі не можна ображати пам'ять покійного пияцтвом, краще запалити свічку, помолитися, прибрати на могилі.