Навіщо Україна СОТ
. не виправдовуються сподівання українських експортерів на полегшення доступу до міжнародних ринків.. до обмежень проти українських компаній, які вже існували до «санкційної війни», додалися нові.. Фактично перекритий доступ до передових технологій, катастрофічно впали обсяги прямих іноземних інвестицій, надзвичайно утруднений доступ до дешевих фінансових ресурсів – адже це були головні цілі нашого вступу до СОТ. Та й для простого українського споживача членство у СОТ малопомітне: очікуваного зниження роздрібних цін на імпортні товари так і не відбулося.
Україна офіційно приєдналася до учасників Світової організації торгівлі три роки тому. Тоді аналітики говорили про низку можливих плюсів та мінусів для країни. Тепер експерти готові підбити підсумки, вони розповіли, чим обернувся для України вступ до СОТ і зокрема, що отримав від цього експорт.
Коли Україна вступала до СОТ, однією з основних цілей було, у тому числі, отримання нових можливостей для подальшого розвитку експорту.
Очікувалися сприятливіші умови для постачання вітчизняних товарів на закордонні ринки, залучення інвестицій для розвитку власного виробництва, покращення якості та конкурентоспроможності українських товарів та послуг внаслідок зростання імпорту, доступ українських інвесторів до міжнародних проектів, покращення іміджу країни на міжнародній арені.
Серед можливих мінусів від приєднання України до СОТ аналітики звертали увагу на те, що українські підприємства можуть не витримати конкуренції з іноземними виробниками, а зниження імпортних мит могло призвести до того,що деякі товари стало б просто невигідно виробляти всередині країни.
Противники СОТ вказують на скорочення експорту з України після її приєднання до цієї організації.
Однак спричинено це, головним чином, падінням цін на нафту, зазначає старший науковий співробітник Центру економічних досліджень українського інституту стратегічних досліджень (РІСД) Микола Трошин. Він зазначає, що у першому півріччі 2015 року вартість експорту сирої нафти становила лише 59,3% від його вартості за аналогічний період 2014 року. Водночас за іншими позиціями скорочення було не таким суттєвим, а вартість експорту кольорових металів і калійних добрив навіть збільшилася (на 8,7% та 54,7% відповідно).
Директор департаменту сприяння інвестиціям та інноваціям Торгово-промислової палати України Олексій Вялкін вважає позитивним результатом те, що не сталося напливу дешевих імпортних товарів. «Значну роль у цьому відіграла «санкційна війна», проте за підсумками докризового 2013 року спостерігалося навіть зниження імпортної продукції за рядом продуктових лінійок», — каже експерт. Водночас він зазначає, що помітно посилилася тенденція розшарування економіки на високоприбуткові та малорентабельні сектори. "З одного боку, це сприяє наростанню настільки необхідної для розвитку економіки конкуренції, з іншого - спонукає до пошуку заходів підтримки стратегічно важливих галузей", - вважає Олексій Вялкін.
На думку експерта, не виправдовуються сподівання українських експортерів на полегшення доступу на міжнародні ринки:
до обмежень проти українських компаній, що вже існували до «санкційної війни», додалися нові.
«Фактично перекрито доступ до передових технологій,катастрофічно впали обсяги прямих іноземних інвестицій, надзвичайно утруднений доступ до дешевих фінансових ресурсів – адже це були головні цілі нашого вступу до СОТ. Та й для простого українського споживача членство у СОТ малопомітне: очікуваного зниження роздрібних цін на імпортні товари так і не відбулося», — зазначає експерт.
Також представників ТПП насторожує ситуація із залученням прямих іноземних інвестицій. Вони визнають, що у 2013 році прямі іноземні інвестиції в Україну зросли на 57% ($79 млрд), у результаті наша країна за підсумками першого повного року членства у СОТ уперше вийшла на третє місце у рейтингу держав за цим показником. «Цей стрибок був обумовлений кількома нестійкими чинниками. Непогані показники відновного економічного зростання в період до 2013 року разом із високою прибутковістю проектів в енергетиці справді зробили Україну привабливою для інвесторів. Вони активно вкладали в наш ПЕК гроші, використовуючи кредити, які взяли у материнських компаній», — згадує експерт ТПП. Також він нагадує про купівлю в 2013 компанією BP 18,5% акцій Роснафти та угоду Уралкалію з китайською Chengdong, яка купила 12% акцій української компанії. Але ні в 2014, ні в 2015 роках нових угод такого обсягу не було видно і поки не проглядається.
«Проте, за всіх складнощів нинішньої взаємодії з країнами ЄС та США, Україна намагається чітко дотримуватися своїх зобов'язань. Однак, парадокс у тому, що обмежувальні заходи, які застосовуються сьогодні щодо України, перебувають у прямому протиріччі з принципами СОТ, що дозволяє говорити про те, що можливості членства в цій організації в найближчій перспективі навряд чи забезпечать нам очікувані економічні преференції», - підбиває підсумок членТПП Олексій Вялкін.
Експерт РІСД Микола Трошин налаштований більш оптимістично. «СОТ це не чарівна паличка, яка відкриває закордонні ринки для українського експорту. Швидше, це набір норм і вимог, яким нам ще належить навчитися користуватися. Необхідно ширше використовувати передбачені правилами СОТ заходи, як для захисту вітчизняного виробника, так і для заохочення експорту», - підсумував аналітик.