Непередбачена зупинка
Переповнений автобус біг трасою з міста Дмитрієва до міста Желєзногорськ.
Проїхали півдороги, як старенька, що раптом сиділа попереду, сполошилася.
- Ой, люди добрі, - сплеснула вона руками. — Та що я за роззяву? Та де ми їдемо зараз. - Потяглася до вікна. - Та що ж я наробила? - Хапнулася за сумку, що стояла поруч.
— Кілікіна проїхали, бабусю, — сказав я.
— А вам на якій зупинці треба сходити? - Запитала моя попутниця.
— Кілікіна? — заметушилася бабуся. - мало не проспала.
- Шеф! Гальмо! — закричав хтось голосним голосом. - Гальми.
Мимо миготіла посадка, і я поспівчував старенькій. Як не вважай, а промчали від потрібної зупинки не один — два кілометри.
Дівчина, що сиділа поруч із старенькою, піднялася з сидіння, щоб пропустити стареньку на прохід.
Автобус зменшив хід, підвернув до узбіччя.
- Що там сталось? - Запитав водій.
- Бабуся свою зупинку проїхала, - сказали йому.
— Проїхала… — невдоволено буркнув водій і відчинив передні двері автобуса.
— Я ж зупинки оголошую, — озвалася кондуктор. – І чим ви слухаєте?
Бабуся поставила сумку собі на коліна, вийняла з неї гаманець… Метушливо порившись у гаманці, дістала пігулки, пляшечку з водою.
- Що там ще? - Цикнув водій. - Скільки чекати.
— Виходьте чи ні? - заквапила кондуктор.
Бабуся ніби й не чула… Проковтнувши пігулку, запила її водою. Поклавши пігулки в гаманець, повернула його і пляшечку в сумку... Зітхнувши, перевела дух.
— Стривай, водію! - попросив хтось. — Стривай! Бабусі погано, мабуть.
— Не швидка, — огризнувся водій. - У мене графік. З мене спитають.
Пасажири загули: одні підтримували водія,інші співчували старенькій. А старенька тим часом вгамувалась і, розкинувшись на спинці сидіння, зміжувала повіки.
— Бабуся, ви виходите? — здивовано спитала дівчина, що стояла на проході. — Я ж підвелася, щоб пропустити вас.
Бабуся не менш здивовано витріщилася на дівчину.
— Кудись пропустити. Що ти, люба, я нікуди не виходжу. Я їду до Залізногірська.
— А Кілікіна? - ахнув автобус.
— Милі, — бабуся поставила сумку під ноги і схопилася за голову. - Ось дурниця. Яка ж я дурниця. Всіх через свою болячку сполошила. Мені, коли я сідала в автобус, донька суворо наказала випити пігулку, коли проїжджатимемо повз Кілікіна…