Невербальні засоби спілкування та їх значення у переговорах
Спілкування – сфера людського буття, без якої неможливо існування людського суспільства. Спілкування – це не лише мова, усне чи письмове. Процес спілкування складається із трьох взаємопов'язаних сторін.
По-перше, це передача інформації – комунікативна сторона.
По-друге, це сприйняття інформації співрозмовником – перцептивна сторона.
По-третє, це взаємодія із партнером зі спілкування – інтерактивна сторона.
Ефективність ділового спілкування досягається використанням вербальних (словесних) та невербальних засобів спілкування.
Невербальні засоби спілкування допомагають промовляючому донести, а тому, хто слущить зрозуміти повний зміст інформації, що передається. Важливою складовою ділового спілкування є вміння приймати невербальні засоби спілкування. Жести співрозмовника, його міміка і поза демонструють не тільки зміст інформації, а й ставлення партнера до предмета, що обговорюється.
Невербальні засоби спілкування доповнюють мовну інформацію. Класифікація невербальних засобів спілкування виглядає так:
а) оптико-кінестетична система включає рухи, якими людина супроводжує мовлення або сприймає у співрозмовника: міміка, жести, поза під час розмови, просторове становище (переміщення);
б) паралінгвістична система (або навколомовна) включає засоби, якими співрозмовник виділяє своє мовленнєве повідомлення: тембр голосу, тональність, гучність, логічні акценти, інтонація.
в) екстралінгвістична система включає невербальні засоби спілкування, що підкреслюють емоційний стан того, хто говорить: темп мовлення, сміх, пляач, зітхання, крик та інші.
г) візуальна система включає спілкування лише на рівні поглядів співрозмовників.
д) просторова система: місце та час спілкування, міжособистісний простір.
е) контактна система включає обійми, рукостискання, поцілунки, поплескування, поштовхи та інші предметні, тактильні дії.
ж) ольфакторна система – використання запахів.
Невербальні засоби спілкування є вродженими та набутими. Багато жести, пози, мімічні рухи тлумачаться у різних культурах по-своєму. Знання того, як іноземні співрозмовники можуть подати інформацію невербальними способами, допоможе підвищити ефективність ділових переговорів.
Спеціальне вивчення невербальних засобів спілкування може забрати чимало часу. Однак є загальноприйняті значення деяких поз і жестів, що найчастіше вживаються. Прояви позитивних емоцій та настроїв співрозмовника ми вловлюємо відразу, а от розрізнити негатив іноді важко.
Схрещування рук на грудях висловлює або оборонну позицію, або відсутність зацікавленості у розмові. Навпаки, відкритість тіла, нахил у бік співрозмовника означають довіру та інтерес до спілкування.
Якщо співрозмовник починає поправляти одяг, смикати волосся, потирати руки, то швидше за все він стурбований, невпевнений, побоюється. Потирання вуха – невпевнений, не може ухвалити рішення. Дотик до обличчя означає нервозність, нечесність.
Бажання закінчити розмову, нетерплячість проявляється у похитуванні ногою, постукуванні нею по підлозі. Постукування ручкою по столу – бажання перервати мову співрозмовника.
Похитування на стільці виражає незахищеність, некомфортність. Розслаблена поза на стільці (сидить розвалившись) може означати ліньки чи зарозумілість.
Знизування плечима – невірить у сказане. Киває головою – висловлює згоду-незгоду.
Жести у спілкуванні відіграють велику роль. Інодінавіть непомітний жест може багато чого «сказати» про співрозмовника. Приміром, вказівними жестами партнер звертає увагу до людини чи предмет. Жести, що підкреслюють, підкріплюють висловлювання, демонстративні – прояснюють ситуацію. Дотичні жести допомагають встановити контакт, привернути увагу.