Нормування витрати запасних частин
З метою безперебійного забезпечення процесів ТО та ремонту необхідно планувати споживання запасних частин з урахуванням надійності рухомого складу та інтенсивності його експлуатації. Для цього встановлюються норми витрати запасних частин на 100 автомобілів на рік. Норми визначаються з урахуванням пробігу автомобіля до списання –La, терміну служби у роках –ta, середнього ресурсу деталі до першої заміни –Lн, середнього ресурсу деталі між замінами –Lpта кількості деталей одного найменування на автомобілі –n.
Розглянемо цикл експлуатації автомобіля з прикладу деталі одного найменування (рис.5.2). Новий автомобіль, що поступив в АТП, експлуатується до заміни цієї деталі на пробігуLн. Далі він експлуатується із встановленою на нього запасною частиною, яка вийде з ладу після середнього напрацюванняLpі т.д. ПричомуLp, як правило, меншеLн
Тоді кількість замін за весь термін служби можна визначити:
. (5.2)
Рисунок 5.2 – Цикли роботи деталі, що не відновлюється, на автомобілі
За рік кількість замін може бути визначена:
. (5.3)
Для 100 автомобілів за рік за умови, що на автомобілі встановленоnоднакових деталей (поршні, кільця, клапани, підшипники тощо) отримуємо усереднену норму:
. (5.4)
Цей вираз справедливий, якщо деталь не відновлюється. Для відновлюваних деталей (колінчасті вали, гільзи циліндрів тощо) необхідно визначити повні середні ресурси для нової деталі (встановленої на автозаводі) та заміненої деталі до вибракування. Повний середній ресурс нової деталі (рис.5.3) дорівнює:
, (5.5)
деLвн- середній ресурс нової деталі до першого відновлення;
Lвp– середній ресурс відновленоїдеталі;
k1– кількість відновлень нової деталі.
Повний середній ресурс деталі, встановленої під час заміни визначається з аналогічних міркувань:
, (5.6)
деLнр– середній ресурс заміненої деталі до першого відновлення;
Lpр– середній ресурс відновленої заміненої деталі;
k2– число відновлень заміненої деталі (зазвичайk1 = k2).
Рисунок 5.3 – Цикли роботи відновлюваної деталі на автомобілі
Тоді норма витрати на 100 автомобілів на рік деталі, що відновлюється, дорівнює:
. (5.7)
Більш точно норма витрати запчастин визначається з використанням провідної функції потоку відмови W(L), яка визначається як накопичена кількість перших та наступних відмов виробу до моменту напрацювання L (у нашому випадкуL = La):
. (5.8)
Однак отримання W(L) для великої номенклатури деталей автомобіля вимагає організації тривалого спостереження за підконтрольною партією автомобілів, статистичного аналізу напрацювань відмови, тому використання цього методу обмежено.
Отримані нормативи можуть коригуватися в АТП з урахуванням конкретних умов експлуатації на основі практики споживання запасних частин, що склалася.