Новий терапевтичний підхід до лікування депресії.
Однією з основних проблем сучасних досліджень у галузі психіатрії є розкриття біологічних основ афективних розладів.
Депресія та циркадні ритми: порушення сну як основний симптом депресії
Велика депресія є симптоматично гетерогенним захворюванням, яке крім пригніченого настрою включає такі важливі симптоми, як порушення сну. Останні є одним із найбільш значущих біологічних показників депресивних станів і можуть бути проявами порушень циркадних ритмів.
Ряд типових симптомів депресії, таких як щоденні зміни настрою, порушення сну, пробудження рано вранці свідчать про наявність зв'язку між депресією та циркадними ритмами.
У хворих на депресію відмічені й інші порушення циркадних ритмів, наприклад температури тіла та нейроендокринної секреції (наприклад, тиреоїдстимулюючий гормон, кортизол). Зростання варіабельності добових ритмів, дезорганізація внутрішніх ритмів, що призводить до роздроблення фаз, періодів та/або амплітуди, характерні для депресії та можуть відігравати роль її пускового механізму.
Порушення сну, згідно з DSM-IV, є основними симптомами для діагностики великої депресії і залишаються одним з найбільш інформативних біологічних маркерів депресії.
Так, 90% хворих на депресію пред'являють скарги на порушення сну, які стають основною причиною звернення за медичною допомогою. Приблизно дві третини пацієнтів з депресією скаржаться на безсоння (утруднення засинання, часті пробудження ночами і труднощі заснути знову, пробудження на 2-4 години раніше наміченого часу), тоді як 15% – скаржаться надмірний сон.Порушення сну при депресії були об'єктивно зареєстровані при полісомнографічних дослідженнях, і мають наступні характерні зміни ЕЕГ сплячого хворого: порушення безперервності сну, зменшення тривалості повільнохвильового сну, зменшення латентного періоду настання сну зі швидкими рухами очей (REM-сон) та порушення розподілу його періодів протягом ночі. Ці зміни є суттєвими біологічними маркерами депресії.
Крім того, зазвичай реєструються у хворих на депресію такі типові симптоми, як утруднення концентрації уваги, занепад сил і легка стомлюваність протягом дня є наслідком порушень ритму сон/неспання.
Залишкові симптоми порушення сну: обмеження досягнення повної ремісії депресії
Незважаючи на те, що ряд антидепресантів, що використовуються в даний час, частково нормалізують сон, хворі продовжують скаржитися на безсоння та інші порушення сну. У той же час, прийом деяких антидепресантів може викликати сонливість в денні години. Ось чому значної кількості пацієнтів доводиться призначати снодійні чи бензодіазепіни. Крім того, лікування антидепресантами хворих на депресію не збільшує у них тривалість повільнохвильового сну, який, як відомо, є нейробіологічним маркером фізіологічного благополуччя.
Постійне безсоння – один з найчастіших залишкових симптомів неповної ремісії хворих на депресію. Це може призвести до потенційно тяжких наслідків, оскільки залишкові симптоми депресії є одними з найбільш добре встановлених предикторів рецидиву, ризику суїциду та стійкої функціональної непрацездатності.
Все це доводить необхідність розробки нових антидепресантів з оригінальниммеханізмом дії, які мали б виражену антидепресивну активність і зменшували вираженість порушень сну, що дозволяло б досягати повної ремісії симптомів депресії.
Хронобіотичні властивості мелітора – першого мелатонінергічного антидепресанту
Ґрунтуючись на ролі мелатонінергічних шляхів у регуляції циркадних ритмів, можна було вважати, що агоністи мелатонінергічних рецепторів здатні підвищити психомоторний тонус і нормалізувати порушені циркадні ритми у хворих на депресію. При цьому слід враховувати, що ні в клінічних дослідженнях, ні в клінічній практиці не було зареєстровано антидепресивну активність мелатоніну. На відміну від цього, було показано, що мелітор має високий афінітет до клонованих мелатонінергічних рецепторів (субтипів МТ1 і МТ2) людини і одночасно є антагоністом 5-НТ2С-рецепторів. Крім виражених антидепресивних властивостей, підтверджених на різних експериментальних моделях депресії (наприклад, хронічного легкого стресу та примусового плавання). Мелітор є єдиним антидепресантом, здатним нормалізувати порушені циркадні ритми. Останніми експериментальними даними, отриманими на різних експериментальних моделях депресії, було показано високу хронобіотичну активність мелітора.
Останніми дослідженнями в галузі психіатрії, спрямованими на вивчення біологічних основ психічних порушень, було показано роль порушень циркадних ритмів у патогенезі депресії. Однією з основних ознак депресії визнано порушення сну, які можуть бути залишковими симптомами у тих, хто отримує лікування хворих на депресію.
На відміну від антидепресантів, що використовуються в даний час, лікування якими може викликати безсоння іфрагментацію сну, Мелітор (агоніст малатонінергічних MT1- та МТ2-рецепторів та антагоніст 5-НТ2С-рецепторів) має новий механізм дії, який поряд з високою антидепресивною активністю відновлює перебіг повноцінного сну.
Проф. Філіп Горвуд, Франція
Мелітор – ефективне лікування хворих на депресію
Після отримання позитивних результатів та з'ясування на експериментальному етапі програми розробки препарату механізму дії мелітора почалися інтенсивні дослідження на другому – клінічному етапі. Ця програма розроблена відповідно до вимог міжнародних керівництв, для її виконання були залучені наукові колективи та центри різних країн світу.