Новини Україна залишається без пенсій Економічний огляд - Вільна Преса - Економічна криза
Мінфін подав до Кабміну детальний план пенсійної реформи. Про це повідомляють "Відомості". Ось як виглядають ключові пункти цього плану:
- Підвищити пенсійний вік до 65 років і для чоловіків, і для жінок - з кроком 6-12 місяців на рік;
— відмовитися від виплати пенсії — чи хоча б її фіксованої частини — працюючим пенсіонерам, оскільки така практика існувала у радянський період, і не суперечить конвенції Міжнародної організації праці;
— не платити дострокові пенсії тим, хто має на них право через роботу на шкідливих та небезпечних виробництвах, але продовжує працювати на тих самих виробництвах (зараз це більше половини «достроковиків»);
— достроковикам-бюджетникам — педагогічним, медичним, творчим працівникам — поступово підвищити необхідний для встановлення дострокової пенсії стаж, щоб він збігався із загальновстановленим пенсійним віком;
— з 2019 року скасувати обов'язковість накопичувального компонента та перевести його із системи обов'язкового пенсійного страхування у квазідобровільне, з одночасним впровадженням стимулів для добровільності накопичень.
На останньому пункті варто зупинитись особливо.
ЦБ та Мінфін пропонують вивести накопичувальні внески із обов'язкового пенсійного страхування, залишивши всі 22% тарифу пенсійних внесків солідарній системі. Накопичувальна частина пропонується перейменувати на «індивідуальний пенсійний капітал». До нього увійде і все раніше накопичене, причому громадяни матимуть права власності на свої пенсійні накопичення, а також можливість витратити їх до пенсійного віку. Нагромадження громадян у НПФ переводяться у пенсійний капітал автоматично, а накопичення «мовчунів» конвертуються в бали страхової частини пенсії,якщо за два роки зі старту нової реформи «мовчуни» не перевели нагромадження до НПФ.
Юрій Болдирєв про умови для справжньої реіндустріалізації
Накопичувальні внески громадянин сплачуватиме із власної зарплати, їх розмір — від 0 до 6% – можна буде регулювати протягом усього життя. При цьому 6 рублів внеску (з кожних 100 рублів зарплати) збільшуватимуться до 7,32 рублів за рахунок співфінансування держави.
Які шанси, що реформа Мінфіну та ЦБ буде реалізована у її нинішньому вигляді, коли розпочнеться кардинальна перебудова пенсійної системи?
— Реформа пенсійної системи неминуча, оскільки в Україні зростає середня тривалість життя, і змінюється демографічний баланс населення — працюючих стає менше, — зазначає директор Інституту політичних досліджень Сергій Марков. — Як неминуче, на мій погляд, і деяке підвищення віку виходу на пенсію з тих самих базових причин. Але нинішні пропозиції Мінфіну навряд чи остаточні, або навіть передостанніми. До того ж, вкрай малоймовірно, що ключові рішення щодо реформи прийматимуться до президентських виборів 2018 року.
Є ще важливий момент: така дискусія не може розпочатись негайно. Напередодні виборів ніхто цього не робитиме через політичні ризики.
«СП»: — Які пункти пенсійної реформи влада може реалізувати, не відкладаючи ?
— На мою думку, зараз можуть бути реалізовані тільки ті блоки реформи, які з політичної точки зору не є чутливими. Зокрема, концентрація збору страхових внесків у Податковій службі.
А от чого точно не буде — то це скорочення виплат працюючим пенсіонерам. Така перспектива вже викликала серйозну незадоволеність у суспільстві, і якщо вчасно не зупинитися, тоце невдоволення може набути гострих політичних форм. Словом, я не можу уявити, що уряд зараз піде цим шляхом.
«СП»: — Чи це означає, що кабмін відкладе реформу в довгу скриньку?
Думаю, одне може утримати від такого розвитку подій: у разі реформування пенсійної системи неминуче виникне ризик збоїв, а для влади це й політичні ризики. Уявіть, що станеться, якщо за півроку до президентських виборів раптом виникнуть перебої з виплатами оперативної допомоги: лікарняної, допомоги з догляду за дітьми. Або виникнуть затримки із виплатами пенсій у регіонах. Все це, зрозуміло, вкрай негативно вплине на ситуацію напередодні електоральних подій. Саме тому реформу пенсійної системи реалізовуватимуть поетапно та дуже довго.
Нині ситуація змінилася. По-перше, чиновники вигадали механізм, як провести «ліквідацію». По-друге, суспільство вже настільки звикло, що накопичувальної частини пенсії немає як такої, що покірно стежить за маніпуляціями кабміну.
Раніше громадяни мали надії, що за допомогою накопичувальної пенсії їм вдасться забезпечити безбідну старість — ці надії зникли. Потім їм розповідали, що економіці Україна потрібна «довгі» гроші, але незабаром виявилося, що за чинним законодавством накопичувальні внески фактично неможливо використовувати для інвестування. Наразі пропонується колишні зобов'язання щодо накопичувальної пенсії перетягнути до Пенсійного фонду, а громадянам, які хочуть накопичувати на пенсію, запропонувати робити це самостійно.
Держдума запитає Медведєва, як уряд бореться із бідністю
Жодних доказів цієї версії немає. Але вона пояснює, чому українське керівництво ніколи всерйоз не розвивало накопичувальної компоненти.Закон, який встановлював правила інвестування пенсійних накопичень, дозволяв, по суті, лише вкладати ці гроші у цінні державні папери України та регіонів України, але не в реальні інвестиційні проекти.
Але тепер настає термін розплати: 2022 року на пенсію виходить перша громадянка, яка має право на виплати накопичувальної частини пенсії. Тому держава поспішає перекласти відповідальність за ці виплати на ПФР. Це виллється, я вважаю, збільшення дефіциту бюджету Пенсійного фонду, і підвищення пенсійного віку для громадян.
Похмурий гумор, з яким слід познайомитися тим, хто ще не встиг потрапити до кабалу
Чим далі, тим більше країна поринає у бідність і безнадії
Як бути з товарами, чий термін продажу закінчується?