НОЗОКОМІЯЛЬНІ ІНФЕКЦІЇ Визначення Єдиної думки з питання, які інфекції вважати
Єдиної думки з питання, які інфекції вважати нозокоміальними (термін походить від лат. nosocomium – лікарня та від грец. nosokomeo – доглядати за хворим), дотепер не існує.
За визначенням ВООЗ, нозокоміальна інфекція - це будь-яке клінічно розпізнаване інфекційне захворювання, яке розвивається у пацієнта в результаті його звернення до лікарні по лікувальну допомогу або перебування в ній, а також будь-яке інфекційне захворювання співробітника лікарні, що розвинулося внаслідок його роботи в даній установі, незалежно від від часу появи симптомів (після чи під час перебування у лікарні).
Згідно з іншими, найчастіше використовуваними критеріями, до нозокоміальних можна віднести інфекції у випадках, коли пацієнт повторно надходить до стаціонару з встановленою інфекцією, яка стала наслідком попередньої госпіталізації, або, якщо інфекція, яка не перебувала в стадії інкубації на момент надходження, розвинулася не раніше ніж через 48 год. після госпіталізації.
Більшість дослідників згодні, що насамперед мають існувати клінічні ознаки інфекції, які виявляються при фізичному обстеженні пацієнта або аналізі первинної документації. Додаткову інформацію можна отримати на основі результатів параклінічних методів дослідження (наприклад, рентгенографія легень при нозокоміальній пневмонії) та лабораторних даних (мікробіологічних, серологічних та експрес-методів діагностики).
Епідеміологія нозокоміальних інфекцій
Залежно від різних факторів кількість госпіталізованих пацієнтів, у яких розвиваються нозокоміальні інфекції, коливається від 3 до 5%. Нозокоміальні інфекції є четвертою за частотою причиною летальності у США (після захворюваньсерцево-судинної системи, злоякісних пухлин та інсультів).
Так, за даними фахівців Центрів з контролю та профілактики захворювань, у 2 млн. пацієнтів, госпіталізованих до стаціонарів США в 1998 р., розвинулися нозокоміальні інфекції. За даними офіційної статистики в Україні, 1997 р. було зареєстровано 56 тис. випадків нозокоміальної інфекції, хоча їх передбачуване число становить 2,5 млн.
Етіологія нозокоміальних інфекцій
Приблизно 90% усіх нозокоміальних інфекцій має бактеріальне походження, а вірусні, грибкові збудники та найпростіші трапляються значно рідше.
Особливістю нозокоміальних інфекцій є те, що вони можуть викликатися не тільки облігатними (наприклад, M.tuberculosis), але і опортуністичними збудниками з порівняно невисокою патогенністю (S.maltophilia, Acinetobacter spp., Aeromonas spp. та ін.), особливо у пацієнтів з імунодефіцитами або перебувають у тяжкому стані. "Проблемними" є мікроорганізми, які широко поширені в навколишньому середовищі, стійкі до багатьох зовнішніх факторів і швидко набувають резистентності до антибактеріальних препаратів. Тому, незважаючи на нижчу вірулентність опортуністичних мікроорганізмів порівняно з "класичними" збудниками нозокоміальних інфекцій (S.aureus, P.aeruginosa, E.coli, Klebsiella spp.), їхнє етіологічне значення в останні роки значно зросло.
Структура нозокоміальних інфекцій
Структура нозокоміальних інфекцій залежить від профілю стаціонару, політики застосування антибактеріальних препаратів, контингенту пацієнтів. Визначальними для вибору терапії у конкретній медичній установі є результати мікробіологічного моніторингу антибіотикорезистентності збудників. Сучаснідані про структуру найпоширеніших нозокоміальних інфекцій наведено нижче.