Обговорення фільму «Життя як смертельна хвороба, що передається статевим шляхом».
Життя як смертельна хвороба, що передається статевим шляхом
Драма (Франція, Польща, 2000)
Рейтинг IMDB: 7.2 (690 голосів)
Цей фільм торкається питання, яке завжди буде актуальним для кожної живої людини. Усі колись замислюються над цим. Йтиметься про смерть. Головний герой працює лікарем, тому в нього досить прагматичне уявлення про життя та смерть, що вже видно із назви фільму. У всякому разі, так було, поки він не дізнався про свій власний діагноз, який поставив його перед найскладнішим вибором. Що робити далі: боротися за життя чи готуватися до смерті? Прискорити процес, позбавивши себе зайвих мук, чи смиренно чекати, коли проб'є останню годину? Ми бачимо внутрішнє протистояння лікарського прагматизму з надіями та страхами простого смертного.
Але я не назвав би цей фільм сумним. На мою думку, режисер не збирався лякати глядача смертю або видавлювати з нього сльозу. Він навпаки говорить, що в цьому немає нічого протиприродного. Не треба боятись, бо кожен проходить через цей етап. Він показує нам, що віра допомагає впоратися зі страхами. Як той священик, який готував конокрада до страти, Кшиштоф готує глядачів поглянути на завершення життя, як на наступний щабель загального процесу, який підвладний вищому розуму. Тобто смерть буде безглуздою доти, доки ти сам не наділиш її змістом. А тут уже кожен вирішить сам у межах своєї фантазії. Наприклад, заповідати своє тіло для наукових досліджень, підписати згоду на вилучення органів, роздати спадок бідним тощо.
Ну це чисто моє бачення фільму. Можливо, інші побачать тут глибший зміст. Загалом, нормальний фільм з філософським відтінком про буття та забуття. Збігнєв Запасевич чудово зігравголовну роль. Але я чомусь чекав на більше. Сюжет мені здався простоватим.