Офіційна медицина Еректильна дисфункція (імпотенція) причини, симптоми та лікування, Будемо здорові
Еректильна дисфункція (імпотенція): причини, симптоми та лікування
У цій статті про еректильну дисфункцію розповідається, що це таке, чому вона з'являється, симптоми імпотенції, до яких лікарів звертатися, які дослідження проходити, і звичайно, як лікувати еректильну дисфункцію.1. Еректильна дисфункція (імпотенція) - що це?
Багато хто вважає, що еректильна дисфункція – це імпотенція. Якщо чоловік страждає від імпотенції, він не може вчинити статевий акт. Еректильна дисфункція має зв'язок із проблемами у досягненні ерекції.
Під час збудження до пеніса починає надходити кров. Артерії звужуються, орган перебуває у стані ішемії. Кров починає збиратися в так званих лакунах, що викликає ерекцію.
2. Причини виникнення еректильної дисфункції.
Чому виникає еректильна дисфункція?
Еректильна дисфункція може почати розвиватися через психологічні та органічні причини. До органічних прийнято відносити:
1) Збої в ендокринній системі, зниження активності статевих залоз та рівня гормону тестостерону. У такому разі еректильна дисфункція супроводжується зміною голосу, ожирінням, скороченням росту волосся на обличчі. Вона може бути викликана пухлиною гіпофіза, яка починає виділяти пролактин. Цей гормон негативно впливає на ерекцію.
2) Речовини та лікарські препарати, що викликають еректильну дисфункцію. Це не тільки алкоголь і наркотики, а й лікарські препарати, що впливають на ЦНС (хлорапамін та іміпрамін), медикаменти, що знижують тиск (метіодоф і клофелін), гормональні ліки (естроген),Антигістамінні препарати (димедрол).
3) Склерозування кавернозних тіл – лакуни, що наповнюються кров'ю під час ерекції. Цей стан веде до заміни еластичних тканин фібріозними, саме тому ерекція не відбувається.
4) Неврологічні захворювання, такі як хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, епілепсія, травми головного та спинного мозку можуть стати причиною виникнення еректильної дисфункції.
5) Судинні причини імпотенції вважаються найпоширенішими. Вони мають зв'язок з порушенням струму крові по судинах та артеріях та поганим блокуванням вен, яке не дозволяє ерекції довго тривати. У пацієнтів, які страждають від гіпертонічної хвороби та цукрового діабету, часто виникає еректильна дисфункція. У більшості випадків пацієнт відразу страждає від імпотенції і від простатиту. Основна причина розвитку захворювання – стреси та депресії. Іноді запалення в передміхурової залозі впливає на нервові закінчення, що впливають на ерекцію.
Імпотенція може виникнути з низки причин, найголовніше не замикатися в собі і не залишатися віч-на-віч з проблемою. Вам необхідно пройти повне обстеження спеціалістів.
Найчастіше зустрічається психологічна еректильна дисфункція. Вона має прямий зв'язок із постійними стресовими ситуаціями, депресіями, з якими стикається людина перед сексом (несумісність інтересів, вагітність партнерки, зараження інфекціями тощо). Основний показник психологічної еректильної дисфункції це те, що чоловік мастурбує, а вранці у нього відбувається ерекція.
Фактори, що збільшують ризик еректильної дисфункції :
3. Основні симптоми виникнення імпотенції?
Проблеми з ерекцією в більшості випадків мають тимчасовий характер. До ознакІмпотенцію або еректильну дисфункцію прийнято відносити: відсутність ранкової ерекції, неможливість отримати ерекцію навіть під час мастурбації.
4. До яких лікарів звертатися і які обстеження проходити при діагнозі еректильна дисфункція?
Спочатку лікар опитає хворого, щоб переконатися, що недуга утворилася не на психологічному ґрунті. Далі він огляне статеві органи і зверне увагу на зростання волосся та анатомічні зміни. У деяких випадках фахівці рекомендують проводити ректальні обстеження простати. До лабораторних методів діагностування еректильної дисфункції відносять: спермограму, аналіз секрету передміхурової залози. Також слід здати кров на гормони. Лікар може провести фармакологічний тест, який спровокує виникнення ерекції за допомогою ін'єкції лікарського засобу. Необхідно зробити УЗД судин статевого члена. Фармакокавернозаграфія – допомагає оцінити стан кавернозних тіл, а електроміографія оцінить стан мускулатури. У деяких випадках для правильного діагностування склерозування застосовується біопсія тканин.
5. Як лікувати еректильну дисфункцію?
Методи лікування залежить від причин виникнення імпотенції. При судинних захворюваннях застосовують:
- введення судинорозширювальних лікарських препаратів у кавернозну тканину (не частіше ніж один раз на тиждень);
місцевий негативний тиск – застосування насоса для забезпечення припливу крові до статевого члена.
Ліки, які лікують імпотенцію, покращують роботу кровоносних судин, підвищують тонус всього організму, підвищують тиск. До них прийнято відносити: елеутерокок, женьшень, золотий корінь – це народні методи лікування. Вони допомагають покращити роботу всього організму загалом. Цілеспрямовано на еректильнудисфункцію впливає лише віагра. Дані таблетки вважаються ефективними у 75% випадків. При проблемах із виробленням гормону тестостерону лікар призначить пацієнтові гормональну терапію. Андріол та тестостерон необхідно приймати лише під контролем лікаря-ендокринолога. Інгібітори пролактину також прийнято відносити до гормональної терапії. Якщо пацієнт страждає від психогенної імпотенції, то ефективними будуть седативні медикаменти.
Хірургічне втручання
Операції, основною метою яких є відновлення ерекції, здійснюються за таких причин виникнення імпотенції:
- судинні операції на пенісі (у разі порушення роботи судин);
- фаллопротезування (призначається у разі склерозування кавернозних тіл пеніса) за допомогою жорстких стрижнів, еластичних циліндрів або суглоба.
Психологічну еректильну дисфункцію допоможе вилікувати психіатр чи сексолог.
6. До якого лікаря звернутися за допомогою при еректильній дисфункції?
Спочатку необхідно виключити ймовірність виникнення імпотенції з органічних причин. Для цього пацієнт має проконсультуватись з урологом. Якщо у чоловіка яскраво виражена еректильна дисфункція (ерекція пропадає на невизначений термін, а потім відновлюється) йому потрібна допомога сексолога.