Огляд галузі доступ до Інтернету в Азербайджані
Інтернет в Азербайджані
Азербайджан стає все більш залежним від ІКТ-сектору. Національна виручка значною мірою залежить від нафти та газу. Але через недавнє зниження світових цін Азербайджан був змушений диверсифікувати свою економіку. Сектор ІКТ має високий економічний потенціал, але також є потенційною загрозою інформаційної монополії держави. Це зумовлено нинішньою структурою ІКТ-ринку, де переважно лідирують компанії керовані державою.
Позиція Азербайджану за радянських часів забезпечила технічну та інфраструктурну спадщину, яку сучасний Азербайджан міг використати як фундамент. Сектор ІКТ продовжував зростати, незважаючи на економічні випробування, з якими країна зіткнулася загалом. На початку 2013 року вклад сектора ІКТ у національний ВВП становив 1,8 відсотка. Очікується, що до 2020 року він зросте приблизно вп'ятеро.
Нова концепція розвитку, під назвою «Азербайджан 2020: бачення майбутнього», так само робить акцент на економіці, заснованій на знаннях, і на включенні ІКТ у всі сегменти суспільства. Уряд Алієва оголосив 2013 рік «Роком ІКТ» та пообіцяв виконати амбітний план, спрямований на просування використання інтернету, вдосконалення законодавчої системи та підготовку стратегії для розвитку ІКТ, та заміни більш неактуальної Національної стратегії розвитку інформаційних та комунікаційних0 .
Доступ до ІКТ та інфраструктура сконцентровані у містах, де знаходиться 80 відсотків усіх стаціонарних мереж. Більше того, поширення стаціонарних мереж злегка зросло протягом останніх кількох років,досягнувши 18 відсотків. Важливий рубіж було взято у 2011 році, коли всі наземні стаціонарні лінії були замінені на цифрові, здатні підтримувати більш високу пропускну здатність. Абоненти волоконно-оптичної мережі становлять лише один відсоток населення. Більшість азербайджанців, особливо за межами Баку, продовжують користуватися низькоякісним доступом через широкосмугову мережу DSL, що надається через застарілу інфраструктуру.
Тодішнє Міністерство зв'язку та інформаційних технологій (МСІТ) Азербайджану за підтримки Державного нафтового фонду запустило трирічний проект з розширення широкосмугового доступу для охоплення всіх сіл та селищ до 2015 року. Азтелеком, що знаходиться в державній власності, також потужно вдосконалює свої DSL-мережі в сільській місцевості — там, де він фактично є монополістом. Для того, щоб повністю реалізувати потенціал цифрових наземних мереж, потрібна потужна оптоволоконна мережа національних масштабів — одна така мережа зараз перебуває в розробці.
Використання інтернету в Азербайджані
Відсоток використання інтернету в Азербайджані виріс, хоча надійні статистичні дані складно знайти. Державний статистичний комітет повідомляє про рівень проникнення в 65 відсотків, при цьому чверть усіх з'єднань відбувається через комутований доступ, більше третини через широкосмуговий зв'язок, а 40 відсотків, що залишилися, через мобільний інтернет. За даними звіту МСЕ, поширення Інтернету у 2012 році становило 54 відсотки. Академічне дослідження, проведене Кавказьким центром дослідницьких ресурсів, повідомляє, що майже три чверті населення інтернетом ніколи не користувалися.
Інша складність у виявленні надійних цифр полягає в тому, що багато хтоазербайджанці виходять у мережу або із громадських точок доступу, або зі своїх робочих місць. В Азербайджані існує понад 600 інтернет-кафе, які нерівномірно розподілені країною; половина з них розміщені в Баку, у той час як у Начківані їх лише 20. Більшість інтернет-користувачів також виходять у мережу нерегулярно, що робить цифри ще менш достовірними. Частка щоденних користувачів Інтернету становить приблизно 11 відсотків.
Приблизно 20 відсотків азербайджанців вважаються активними та постійними користувачами Інтернету. Вони зазвичай сконцентровані у великих містах та активні на сайтах-блогах та в соцмережах — і те, й інше відноситься до політизованого простору. Спостерігалися спроби держави зменшити популярність соцмереж серед населення шляхом проведення потужної інформаційної кампанії. (Katy Pearce and Sarah Kendzior, “Networked Authoritarianism and Social Media in Azerbaijan”, Journal of Communications, 66, 2, 2012, pp. 283-298).
Виросла конкуренція на телекомунікаційному ринку спровокувала зниження цін споживачам. Тарифи на мобільний зв'язок скоротилися майже на третину, тоді як ціна за інтернет-з'єднання 1 Мб/с скоротилася вдвічі. Вартість інтернет-послуг трохи вища, ніж в інших економіках, що розвиваються, становить 4 — 4,5 відсотка середньомісячної зарплати, що дорівнює 400 доларів США. Відповідно до даних МСЕ, Азербайджан увійшов до топ-десятки країн, які стримують зростання цін в ІКТ.