Осінній ліс (по особистимвраженням)
Восени ліс перетворюється на справжнє казкове королівство природи. Гуляти стежками, посипаними золотистим листям, особливо приємно. Зрідка серед нерухомих гілок можна побачити птаха, який ще не покинув рідні краї, або хвіст спритної білочки. Ліс уже не шумить соковитим листям, восени його пісня нагадує швидше тихий шепіт. Але цей час - не в'янення всієї природної краси, а початок її переродження.
На лісових стежках вже немає буйної трав'яної порослі; з боків не видно яскравих квітів, не чути задерикуватого щебету птахів. Лише шарудіння опалого листя під ногами та глухий стукіт десь поблизу шишки. Яскравими гронами горить горобина, а якщо придивитися – можна помітити гриб, що причаївся під золотою ковдрою листя.
Восени ми з мамою та татом любимо ходити лісом і збирати гриби. А ще в цей час у лісі дуже чисте повітря. Запах осіннього лісу особливий, у ньому відчувається дивовижна свіжість, прохолода зими, що наближається. Я люблю гуляти лісом після дощу, коли природа напрочуд притихла, а на пожовклим листі блищать ще не висохлі краплі. Дерева через це здаються кришталевими, це дуже гарно виглядає.
Прогулянки осіннім лісом – це не тільки приємно, але ще й корисно для нашого здоров'я. Це допомагає розслабитися та відпочити, набратися сил. Головне – стежити, щоб не промокли ноги, особливо після дощу, інакше можна застудитися. Під час прогулянки лісом восени я часто знаходжу там гарне листя та шишки, які збираю. Потім з них можна зробити гербарій або незвичайний виріб. Осінній ліс для мене схожий на тихе казкове королівство, в якому природа сповнена тиші та величі.