Особливості лікування малярії під час вагітності

Препаратом вибору для лікування малярії у вагітних є хінін, що діє на більшість штамів плазмодія, і при парентеральному введенні має досить швидку дію на збудника. При використанні у вагітних не рекомендується застосовувати хінін у дозі більше 1,0 г на добу. Для лікування неускладненої тропічної малярії у вагітних, за винятком І триместру, можна використовувати мефлохін.

Хіміопрофілактика малярії

Розрізняють індивідуальну (особисту), групову та масову хіміопрофілактику. За термінами проведення – короткострокову (під час перебування в осередку малярії), сезонну (весь період передачі малярії) та міжсезонну (всесезонну).

Особиста хіміопрофілактика малярії проводиться всім людям, які виїжджають в ендемічні вогнища. Залежно від інтенсивності передачі в конкретному осередку та чутливості малярійних плазмодіїв, в даний час для особистої хіміопрофілактики застосовують мефлохін, хлорохін (іноді в поєднанні з прогуанілом) ідоксіциклін (табл. 2).

Таблиця 2. Особиста хіміопрофілактика малярії

Вогнища, в яких рекомендується застосування

маса тіла 15-45 кг - 5 мг/кг/тиждень (при масі менше 15 кг не застосовується)

Вогнища тропічної малярії зі стійкістюP.falciparumдо хлорохіну

0,3 г/тиждень 0,2 г/добу

5 мг/кг/тиждень 3 мг/кг/добу

Вогнища 3-денної та тропічної малярії без стійкості до хлорохіну.

Вогнища 3-денної малярії

Старше 8 років – 1,5 мг/кг/добу (до 8 років не застосовується)

Вогнища з полірезистентністюP.falciparum

* Вказані дози хлорохіна основи

Ефект хіміопрофілактики значною мірою залежить від правильності вибору препарату та схеми його застосування. Тому лікар повинен мати інформацію про географічне поширення всіх видовихформ малярії та полірезистентної тропічної малярії. Рекомендації щодо застосування протималярійних препаратів для хіміопрофілактики в конкретних ендемічних країнах наведено в матеріалах ВООЗ ("International Travel and Health - Vaccination Requirements and Health Advice", 2000, WHO, Geneva, www.who.int/ith/chapter07_05.html)

Слід враховувати, що абсолютно ефективних та безпечних протималярійних препаратів немає. Для досягнення необхідної концентрації препарату в крові до моменту зараження та виявлення можливих НР рекомендується починати його приймати заздалегідь: мефлохін – за 2 тижні, хлорохін – за 1 тиждень, прогуанілідоксициклін – за 1 день до виїзду в ендемічну по малярії країну. ЛЗ приймають протягом усього періоду перебування в осередку, але не більше 6 місяців. При поганій переносимості ЛЗ слід замінити його іншим, не припиняючи профілактики. Після виїзду з ендемічної країни ЛЗ продовжують приймати ще протягом 4 тижнів у тій же дозі.

Хіміопрофілактику малярії у вагітних у І триместрі проводять хлорохіном у поєднанні з прогуанілом, замінюючи їх наступні два триместрамефлохіном.