Ознаки отруєння вороним оком
- Головна
- Статті
- Ознаки отруєння вороним оком
Paris quadrifolia L. (сім. лілейні - Liliaceae). Рослина містить глікозиди паристифен та паридин. Можливість отруєння порівняно невелика, оскільки ягоди мають гіркий смак, а рослина загалом неприємний запах. При поїданні ягід переважно уражається серце, листя та кореневищ – центральна нервова система, кореневищ – харчовий канал.
Симптоми отруєння: біль у животі, печіння у роті, стравоході, шлунку; нудота, блювання, пронос. Явища прогресуючого ураження (пригнічення) серця, зменшення тонусу судин (зниження тиску). Коматозний стан. Можуть спостерігатись порушення з боку нирок (олігурія), розвиток ацидемії.
Лікування: штучне блювання, промивання шлунка суспензією вугілля активованого в 2% розчині натрію гідрокарбонату. Сольові проносні (магнію сульфат до 25 г), очисні клізми. Призначають: камфору, кофеїн-бензоат натрію (20% розчин по 1-2 мл підшкірно), адреналіну гідротартрат (1 мл 0,1% розчину підшкірно). Проведення форсованого діурезу.
Гармала звичайна (могильник, адреспан) - Реganum harmala L. (Сім. Парнолистникові - Zygophyllaсеае). До складу рослини входять алкалоїди: гармалон, гармалін, пеганін, гармін, які, зокрема гармін та пеганін, збуджують центральну нервову систему (можливо і седативну дію).
Симптоми отруєння: збудження та втрата самоконтролю можуть супроводжуватись галюцинаціями та іншими порушеннями психічної діяльності. До соматичних симптомів отруєння слід віднести підвищення артеріального тиску, збудження, а потім пригнічення дихання до паралічу дихального центру, судоми клонічного типу.
Лікування: в основному симптоматичне, для усуненняпсихотичного статусу застосовується аміназин (0,5-2 мг/кг маси тіла).
Геліотроп опушенноплідний, геліотроп європейський - Heliotropium lasiocarpium Fisch, et Mey, H. europeom L. (сім. бурачникобіє - Boraginaceae). Містить гепатотропні алкалоїди геліотропін, лазіокарпін та інші, які при засміченні хлібної злаки насінням рослини є причиною так званого геліотропного токсикозу.
Симптоми отруєння: характеризують 3 періоди клінічного перебігу – передасцитний (гострий період), асцитний та постасцитний. У першому спостерігаються нудота, блювання, біль та здуття живота, пронос. Якщо не проводяться терапевтичні заходи, розвивається другий період: збільшення живота внаслідок асциту, гепатомегалія, олігурія, адинамія, помітне схуднення. У третьому періоді прогресуюча печінкова недостатність призводить до розвитку печінкової коми (атрофія печінки).
Лікування гострого періоду отруєння: при ранній постановці діагнозу - евакуація шлункового вмісту шляхом штучної блювоти, промивання шлунка суспензією активованого вугілля. Призначається їжа, що легко засвоюється, вводять 40% розчин глюкози (внутрішньовенно), 10-15 ОД інсуліну; показані плазмо- та вітамінотерапія (кислота аскорбінова - 20 мл 5 % розчину внутрішньовенно повторно, ціанокобаламін - 0,5- 1 мг на добу внутрішньом'язово або підшкірно, кислота нікотинова - 1 мл 1 % розчину в 20 мл 40 % розчину глюкози внутрішньовенно 0,1 г 3 десь у день).