Падіння Алеппо, Іслам у Дагестані
Як ми знаємо, на сьогоднішній день жителіАлеппо переживають один із найважчих періодів в історії свого міста. Алеппо повністю охоплено війною, і майже щодня гинуть невинні жителі міста. Але в історії цього міста були й трагічніші дати. Без сумнівів, найтрагічнішим періодом в історії Алеппо можна вважати віроломне захоплення Алеппо монгольськими загарбниками під проводом Хулагу-хана.
У 1258-1260 р.р. монгольська армія під проводом Хулагу за допомогою союзників розбила дрібні султанати Месопотамії та Сирії. Один за одним впалиАлеппо, Дамаск, Хама, Хомс, Баніяс. Переможці вбивали мусульманських правителів, спалювали мечеті та прикрашали християнські храми. Тому християни Близького Сходу радісно зустрічали монгольські війська. Хоча сам Хулагу був послідовником містичного спрямування буддизму, його дружина Докуз-хатун вірила в Христа і опікувалася християнами. Ревними християнами несторіанського штибу були начальник штабу Хулагу Кіт-Буга та його найближчі помічники. Союзником монголів був цар Малої Вірменії, який мріяв за допомогою монгольських воїнів зруйнувати Багдадський халіфат і створити велику вірменську державу.
На початку 1260 численні полчища монголів і союзників підійшли до міських стін Алеппо і осадили місто. Облога Алеппо (Halep) монголами тривала лише сім днів. Після недовгих переговорів, коли монголи дали жителям Алеппо гарантії безпеки, було досягнуто домовленості здати місто. Не чинивши опору, жителі Алеппо вирішили відчинити ворота міста для них. Проте командир гарнізону Алеппо Тураншах був проти цього і попереджав людей, що за гарантіями безпеки ховається великий обман. Він казав, що монголамнемає довіри і вони можуть порушити будь-який договір. Але відсутність будь-якої допомоги від правителя Насира Юсуфа і те, що він, залишивши їх в облозі, все ще залишався в Дамаску, змусило городян здати місто монголам. Майже всі мешканці міста одноголосно погодилися з рішенням відчинити ворота Алеппо перед Хулагу-ханом, а незгодний з таким рішенням командир Тураншах із деякими вірними собі воїнами зміцнився у фортеці міста.
Після того, як Хулагу дав усі гарантії безпеки, жителі Алеппо відчинили ворота монголам і впустили їх до міста. Численні полчища монголів як повноводна річка влилися в місто. Як тільки вони взяли під свій контроль усі важливі об'єкти міста, стали виявлятися їхні погані наміри. Жителі Алеппо лише тоді усвідомили, що командир Тураншах та його прихильники мали рацію, але було вже дуже пізно. Провідник монголів Хулагу дав своїм військам прямий наказ вбити всіх мусульман Алеппо і залишити в живих християн. Це, безперечно, було віроломством з боку монголів і великою помилкою городян, які зводили до ладу замки з піску.
Так почалася велика різанина жителів Алеппо, в якій не щадили нікого. Вони вбивали всіх без розбору – чоловіків, жінок, старих та дітей, населення міста було майже повністю знищено. Після цього монголи приступили до руйнування міських мурів, щоб у міста і надалі не було можливості опору.
Далі Хулагу приступив до облоги фортеці міста, де ховався командир Тураншах зі своїми вірними воїнами. Становище захисників фортеці стало дуже важким. З усіх боків по них завдавалися удари, на них безупинно летіли стріли, але, незважаючи на все це, вони вистояли досить тривалий термін. Облога фортеці тривала чотири тижні поспіль, і тільки після цього монголам вдалося, зламавшиворота, проникнути у фортецю. Після падіння фортеці Хулагу наказав убити всіх, хто залишився живим із захисників фортеці, але командира Тураншаха він залишив у живих.
Деякі історики згадують, що Хулагу був здивований хоробрістю Тураншаха, який був далеко не хлопцем. Однак, як стверджують інші, Хулагу не був такою людиною і її ніколи не дивувала хоробрість тих чи інших супротивників. Про це свідчить і той факт, що за кілька днів до цих подій Хулагу вбив командира Каміля Мухаммада Аль-Айюбі. Так само він чинив і з іншими не менш хоробрими командирами. Це з одного боку.
Але якщо дивитися з іншого боку, він хотів залишити відчиненими двері для правителів мусульман, щоб вони добровільно здавалися на його милість. Він хотів, щоб правителі мусульман думали, що Хулагу – людина слова і справи, милосердна і дуже шляхетна, яка зберігає життя командирам, які чинили йому запеклий опір. Якщо він чинить так благородно зі своїми ворогами, як же він буде милосердний до тих правителів, які здадуться йому, навіть не чинивши опору? А Тураншах був ще й дядьком правителя Насира Юсуфа.
Як би там не було, але припустити, що Хулагу був захоплений хоробрістю свого супротивника, неможливо. Така шляхетна якість ніяк не поєднується з жорстокістю цієї людини.
Таким чином, Хулагу заволодів Алеппо і зруйнував усі палаци та стіни міста. А коли він хотів покинути Алеппо і вирушити далі, він запросив до себе Аль-Ашрафа Аль-Айюбі, правителя Хомса, зрадника, який присягнув на вірність монголам, і призначив його разом з Хомсом і правителем Алеппо. Це було зроблено для того, щоб привернути його повністю на бік монголів, і щоб у Аль-Ашрафа з'явилася повна впевненість усвоєї особистої вигоди, якщо Хулагу залишиться господарем цих країн. Хоча Аль-Ашраф був призначений правителем, для спостереження за ним були поставлені люди з-поміж монгольських військових командирів. Насправді він був уявним правителем. Аль-Ашраф Аль-Айюбі став правителем Алеппо формально, а на практиці містом керував військовий губернатор монголів, і всі значні рішення у місті виносив саме він.
Призначивши правителем АлеппоАль-Ашрафа Аль-Айюбі, Хулагу вирушив у бік фортеці Харім на відстані 50 кілометрів від Алеппо. У цій фортеці тримав оборону гарнізон мусульманських воїнів, які відмовилися здатися Хулагу. Після кількох днів облоги фортеця впала, і Хулагу вирізав усіх її захисників.
Дізнавшись про взяття Алеппо, мешканці Дамаску здали місто та міські ключі особисто Хулагу. Потім монголи взяли Хама, Хомс, Баніяс і продовжили свій шлях у бік Єрусалиму.
За матеріалами сайту islamstory.com