Пасаж адреса - Життя Києва
Адреса київського Пасажу : м. Київ, вул.Хрещатик, 15.Як доїхати до київського Пасажу : від метро Хрещатик пройти 70 метрів. Можна також пройти пішки від метро Майдан Незалежності – 250 метрів та від метро Театральна – 540 метрів.
Будівля п'яти-, шестиповерхова (верхній поверх надбудований), з підвалом, цегляна, оштукатурена, головним фасадом повернена у бік проїзду. Є типом відкритого пасажу, який складається з двох паралельних корпусів, з'єднаних торцевими об'ємами з арковими проїздами.
На перших поверхах розташовані торгові зали, верхні поверхи — житлові, мають секційну структуру. Центр фасаду обгорнутого до Хрещатика об'єму фланкований двома прямокутними ризалітами з пілястрами коринфського ордера, а завершений плоским ступінчастим щипцем. Об'єм, що прилягає до вулиці Марії Заньковецької, має трисекційну симетричну структуру фасаду, центр якого виділено розкріповуванням із трикутним щипцем та великою напівкруглою нішою над вікнами п'ятого поверху. Бічні частини розчленовані еркерами граненої форми з балконами. Фасади об'єднані міжповерховими карнизами та рустуванням перших поверхів. Торгові приміщення виділені великими арочними прорізами-вітринами. Виразні гладкі поверхні стін доповнені рельєфними вставками - маскаронами, гірляндами, фігурними композиціями. Бічний фасад, звернений на вулицю Архітектора Городецького, на рівні третього-п'ятого поверхів виділено колонадою коринфського ордера.
На межі ХІХ-ХХ століть садибу Штіфнера, що знаходилася на місці нинішнього Пасажу, придбало за 1,5 мільйона рублів страхове товариство"Україна". На купленій землі, площею 1 га, суспільство вирішило звести великий бізнес-центр із магазинами на першому поверсі, офісами — на верхніх, а також квартирами, які можна здавати в оренду. Для реалізації задуму було запрошено київського архітектора Павла Андрєєва.
Будівництво почалося 1913 року від Мерингівської вулиці (нині вулиця Марії Заньковецької) у напрямку Хрещатика. За рік вдалося побудувати приблизно дві третини запланованого — за проектом Пасаж повинен був виходити безпосередньо на Хрещатик, який на той час був значно вже, ніж зараз. Зводили будівлю у стилі неокласицизму. Але Перша світова війна завадила будівництву. Крім того, не встигли спорудити і арку входу в Пасаж з боку Хрещатика. Завдяки цьому будівля (по вулиці Хрещатик, 25), яка мала бути для цього розібрана, проіснувала до 1941 року. Існував також проект встановлення великого скляного даху над Пасажем складної інженерної конструкції.
Перші поверхи незакінченої будівлі займали магазини (для них збудували великі вікна аркового типу), на верхніх поверхах, розділених на секції, розташовувалися квартири та контори підприємств.
Коли влітку 1920 року Червона Армія, вибивши з Києва польські війська, встановила у місті радянську владу, вже не було ні страхового товариства "Україна" (більшовики все націоналізували), ні царського рубля, ні підрядної контори, яка зводила Пасаж. Тому будівля простояла незавершеною до Великої Вітчизняної.війни. А восени 1941 року було підірвано разом із більшістю будинків на Хрещатику.
На будівлі встановлені меморіальні дошки на честь відомих людей, які у ньому проживали: оперних співаків Бориса Гмирі та Михайла Гришка, лікаря-терапевта Анатолія Міхньова, письменників Івана Неходи та Віктора Некрасова. А в коридорі-вулиці між двома корпусами будівель відкрили пам'ятник архітектору Владиславу Городецькому, який був найчастішим відвідувачем кав'ярень Пасажу.