Перша лікарська допомога

Прочитайте:
  1. ІІ. Перша допомога при кровотечах та пораненнях.
  2. ІІІ. Перша допомога при переломах.
  3. ІІІ. Допомога
  4. IV. Перша допомога при забитих місцях та вивихах.
  5. V. Перша допомога при опіках.
  6. Аварія. Життя після аварії. Психологічна допомога постраждалим
  7. Активація іригаційного розчину за допомогою ультразвуку
  8. АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНА ДОПОМОГА СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЯ
  9. Алгоритм взяття крові з периферичної вени за допомогою вакуумної системи для забору венозної крові
  10. Алгоритм дії (перша допомога) потерпілому

До завдань цього виду допомоги входять:

  • діагностика зовнішньої і внутрішньої кровотечі, що триває, а також гострої крововтрати;
  • тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі;
  • проведення інфузійно-трансфузійної терапії з метою часткової компенсації гострої крововтрати;
  • проведення медичного сортування потерпілим з кровотечею та гострою крововтратою.

Діагностика та тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі залишаються головним завданням цього виду допомоги. У той же час джгут, накладений раніше для зупинки зовнішньої кровотечі, призводить до ішемії дистальних відділів, знижуючи життєздатність тканин. Тому необхідно максимально зменшити час перебування джгута на кінцівці.

При наданні першої лікарської допомоги обов'язково проводитьсяревізія джгута. При цьому джгут повинен бути знятий і зовнішню кровотечу зупинено іншим способом. Винятком із цього правила служить лише ситуація, коли очевидні ознаки нежиттєздатності дистальних відділів кінцівки (тривале перебування джгута з розвитком незворотної ішемії, розмозження дистальнихвідділів), тобто. коли кінцівка надалі свідомо підлягає ампутації.

Непоодинокі і випадки, коли при наданні першої медичної або долікарської допомоги джгут накладається не за показаннями (ушкоджень великих артеріальних судин немає, але брак часу та кваліфікації не дозволяє провести точну діагностику). Така невідповідність наданої допомоги характеру ушкодження припустима і виправдана, оскільки гірше, якщо за наявності показань джгут не буде накладено. Водночас завданням лікаря при наданні першої лікарської допомоги є усунення цієї невідповідності.

Таким чином, всі постраждалі з накладеним джгутом при проведенні сортування, за винятком тих, що знаходяться в незворотній фазі шоку (агонують), направляються в перев'язувальну, де повинні бути проведені ревізія та зняття джгута. Це правило поширюється і на постраждалих з травматичними відривами кінцівок, оскільки дозволяє уникнути некротизації тканин, що прилягають до культу, і тим самим максимально зберегти в подальшому довжину кукси.

Ревізія джгута виконується наступним чином:

1) знімають пов'язку з рани;

2) здійснюють пальцеве притискання артерії, що забезпечує зону пошкодження;

3) розслабляють джгут;

4) повільно послаблюють пальцеве притискання, одночасно оглядаючи рану, намагаючись визначити джерело кровотечі та зробити його зупинку. Відсутність активної кровотечі з рани, особливо у потерпілого з низьким артеріальним тиском (шок), не може абсолютно достовірно свідчити про те, що артерії не пошкоджені. Так, при травматичних відривах кінцівок з їх розмозження на тлі важкого шоку кровотеча може взагалі бути відсутнім, а в міру поповнення ОЦК відновитися. Томупри локалізації пошкоджень в області магістральних судин необхідно спробувати знайти їх у рані та накласти затискач або лігатуру.

Якщо після зняття джгута спроба зупинки кровотечі іншим способом не вдалася, повторні спроби не проводяться, оскільки з кожною невдалою спробою не тільки втрачається час, а й посилюється крововтрата. У таких випадках на кінцівку знову накладають джгут.

Якщо джгут знятий, то на випадок відновлення кровотечі в процесі транспортування накладають так званийпровізорний джгут (гумовий стрічковий джгут, обгорнутий навколо кінцівки, але не затягнутий). При раптовому промоканні пов'язки кров'ю сам постраждалий або його сусід у машині можуть, не гаючи часу, швидко затягнути цей джгут, зупинивши кровотечу.