Піддубовик, Грибоманія
піддубовик (чорнильний гриб)
умовно їстівний гриб ★ ★ ★ ☆
піддубовик (чорнильний гриб)
умовно їстівний гриб ★ ★ ★ ☆
піддубовик (чорнильний гриб)
умовно їстівний гриб ★ ★ ★ ☆
піддубовик (чорнильний гриб)
умовно їстівний гриб ★ ★ ★ ☆
(чорнильний гриб)
або гіропор березовий, синя ніжка, синець
- умовно їстівний гриб
✎ Приналежність та родові особливості
Піддубовик (лат. Gyroporus cyanescens), в науці - гіропорус синіючий, гіропор березовий, а в народі - піддубник, синець - один з найпривабливіших за зовнішнім виглядом і будовою умовно їстівних грибів роду гіропорусгиро .Gyroporus), сімейства гіропорових (лат.Gyroporaceae) та порядку болетові (лат. Boletales). Піддубовик внесений до Червоної книги Укаїни і назву отримав не за схильність до проживання в місцях з переважанням дубових дерев (мешкає він де захоче), а за схожість з грибами-дубовиками. А миттєва мінливість кольору м'якоті піддубовика на зрізі гриба з білого на яскраво-синій, коли саме плодове тіло забарвлення не змінює, але завжди має яскраво-сині (чорнильні) плями по всій поверхні, причому як з внутрішньої сторони, так і з зовнішньої, при описі піддубовика, дозволяє часто називати його "чорнильним грибом" та "синцем". Піддубовик хот і відносять до умовно їстівних грибів, але по-хорошому - він звичайно їстівний гриб, і хорошої якості. До умовно їстівних видів його відносять саме за мінливість його м'якоті, тобто за її здатність моментально синіти при найменшому зрізі або надломі, набуваючи "неохайного" вигляду.
✎ Подібні види та харчова цінність
.як кажуть в Одесі – це дві великі різниці.
✎ Поширення в природі та сезонність
✎ Короткий опис та застосування
Піддубовик відноситься до розділу трубчастих грибів, внутрішня частина капелюшка має трубчасту структуру. Трубчастий шар твердий і міцний, матово-білого або світло-сірого кольору, тоді як трубочки гіменофора молодого гриба пофарбовані в яскраво-жовтий колір, згодом стають жовто-жовтогарячими. Капелюшок спочатку опуклий, потім стає плоским, світло-жовтого, буро-жовтого або сірувато-коричневого кольору, синіє при натисканні. Шкірка на капелюшку матова, суха, на дотик повстяна, від дотику синіє. Ніжка циліндричної форми, трохи викривлена і роздуто-потовщена донизу, щільна і гладка, спочатку з ватообразним наповненням, потім порожниста або з порожнечами, колір ніжки близький до кольору капелюшка або білий, а в самому низу (біля кореня) вона з темно-сірим або з червонувато-коричневим відтінком. М'якуш щільний і ламкий, без будь-якого запаху, але з приємним смаком, білого, світло-жовтого і кремового кольору, на зламі і при натисканні набуває характерного волошково-синього кольору, чим і відрізняється від усіх інших "синіючих" болетових грибів (які фарбуються в темно-синій або майже чорний колір). Тому піддубовик подекуди ще називають "синьою ніжкою".
Піддубовик може використовуватися в "сиром" вигляді і без будь-якого попереднього відварювання, у смаженні, засолюванні, маринуванні та сушінні, або в приготуванні грибних соусів.