Поняття про гідравліку - Основи гідростатики
Один із необхідних складових елементів сучасного інженерного благоустрою міських територій — підземні інженерні мережі. Вони складаються із систем водопостачання (холодного та гарячого), каналізації, водовідведення поверхневих вод, опалення, які є гідравлічними, організують рух рідин в обмежених просторах відповідних систем. Для їх розрахунку використовується теоретична база науки про механіку рідини — гідравліки, яка включає гідростатику і гідродинаміку.
Гідравліка - наука, що вивчає закони рівноваги та руху рідин і розглядає способи застосування цих законів до вирішення конкретних практичних завдань. Гідравліка є основою багатьох інженерних розрахунків спеціальних споруд.
Початок розвитку гідравліки відноситься до античного періоду. Ще за 250 років до зв. е. з'явився трактат Архімеда про плаваючі тіла, де сформульовано закон про вплив води на занурене у неї тіло. Особливого розвитку гідравліка як наука отримала XV—XVII ст. Леонардо да Вінчі (1452—1519 рр.) вивчав рух води. У 1612 р. Галілей теоретично підтвердив закон Архімеда. Пізніше, в 1643 р., Е. Торрічеллі встановив закон закінчення рідини з отвору. Б.Паскаль в 1650 р. сформулював закон про передачу рідиною тиску, а в 1687 р. І.Ньютон висунув гіпотезу про наявність внутрішнього тертя в рідині, що рухається, і дав поняття в'язкості рідини.
Подальший розвиток гідравліки пов'язане з іменами М.В.Ломоносова, Д. Бернуллі та Л. Ейлера, які встановили основні закони гідродинаміки.
Гідравліка як прикладна інженерна наука необхідна для розрахунків при проектуванні мережі та споруд систем водопостачання, каналізації, водовідведення, осушення та зрошення, гідротехнічних споруд, мостів, для розрахункутранспортування будівельних розчинів трубами, конструювання насосів, компресорів тощо.