Порятунок чайки
Проводили святкові вихідні на селі. Ближче до моря, подалі від міста) Погода не потішила тільки. Море штормило, морошив дощ, хоч це й не заважало довгим прогулянкам із собаками.
Ось так повертаючись із чергової прогулянки, помітили на березі, що ворони щось активно намагаються заклювати, придивились, борсається білий мішок. Підійшли ближче, я боялася, що там виявиться щеня або кошеня (бували такі випадки, коли дрібних запихають у мішок з камінням та в море, а море їх виштовхує). Собаки наші рвонули вперед і ми теж прискорилися, ворони звалили. Серед морської капусти в лахмітті поліпропіленового мішка билася чайка. Ледве відігнали своїх тварин, які раптом згадали про свій мисливський інстинкт. Птаха я відтягла подалі від хвиль, абияк вгамували її, притиснувши голову до піску. Навколо шийки, через крило, була струною натягнута волосінь, яка щільним вузлом заплуталася навколо лапки, а пташка, крутячись навколо себе і відбиваючись від ворон, замоталася ще сильніше.
Спробували підручними засобами звільнити. Розбила каменем черепашку, але користі було мало. Вдалося розрізати тільки ті нитки, які були злегка натягнуті. Загалом, вирішили нести птаха додому, оскільки дощ посилився, до того ж пішов град. Благо йти недалеко. Загорнули чайку у цей же мішок. Вдома ножицями розрізали всі нитки. Оглянули пташку з усіх боків, промацали кісточки на крилах. Поки відрізали пути і обмацували пташка поводилася дуже смирно, тепленька, маленька. Серце тук-тук-тук)) І понесли назад, на волю.