Постановки комедії Фонвізіна Недоросль історія та сучасність

Постановки комедії Фонвізину "Недоук": історія та сучасність

Ш. Валентина, учениця 8 класу Б

МАОУ гімназія №6 м. Томська, учитель

Трушина Ольга Віталіївна

Томськ-2016

введення (обґрунтування теми, мети та завдання дослідження);

висновок із результатами висновку;

Список використаної літератури;

Вступ

Тема:Постановки комедії Фонвізину "Недоук": історія та сучасність

Актуальність роботиполягає в тому, що комедія «Недоук» протягом понад 200 років – одна з найрепертуарніших п'єс українського театру. Скільки відомих режисерів, акторів було виховано на цьому творі. Пішли в минуле монархія, кріпацтво, але п'єса нагадує людям (глядачам) про вічні цінності. Питання виховання громадянина, освіти, ставлення до влади, грошей є важливими і сьогодні. Важко уявити драматичний театр, який жодного разу не звертався до Фонвізіна, не пропонував би свою версію постановки. Я займаюся в театральній студії «Синтез», і я думаю, що ми також поставимо цю п'єсу. Цікаво дізнатися, які театральні вистави пропонують театри країни сучасним глядачам.

Мета роботи:довести, що комедія Д.І. Фонвізина «Недоук» цікава театральному глядачеві протягом двох століть.

Дізнатися історію першої постановки п'єси;

Проналізувати театральні постановки комедії «Недоук», порівняти з текстом п'єси;

Простежити, які тенденції характерні для сучасного театру, який ставить до репертуару комедію «Недоук».

Практична значимість: дана робота може бути корисною на уроках літератури для більш глибокогорозуміння тексту п'єси, для підготовки до ОДЕ та ЄДІ з літератури, для можливої ​​реалізації театральної постановки комедії «Недоук» у студії «Синтез»

Над комедією «Недоук» Фонвізін Денис Іванович працював приблизно 3 роки. Він написав її у 1781 році, коли в Україні панували ідеї освіченої монархії. Ці ідеї мали стала вельми поширеною, оскільки їх підтримувала сама Катерина II . Будучи дворянином, Фонвізін мав можливість спостерігати за прихильниками цих ідей, їхніх думок та оман, і відбив усіх у своїй комедії «Недоросль».

Новаторство Фонвізіна як драматурга:

1.Покладено початок української реалістичної драматургії;

2. визначено залежність характеру людини від навколишнього середовища та обставин;

3.показано типові явища українського життя та створено типові образи;

4.доведена зв'язок між кріпацтвом і моральним виглядом дворянства;

5. передбачено небезпечний вплив грошей на людину.

Але незважаючи на жорстоку реакцію Катерини II, постановка стала дуже популярною в Україні. У Москві комедія була поставлена ​​14 травня 1783 в театрі Московського університету, а потім відбулося вже 8 спектаклів. Провінційні театри Харкова, Полтави, Казані також успішно ставили нову п'єсу.

Але були витончені глядачі, презирливо ставляться до п'єсі. Л.І.Кулакова у монографії «Д.І.Фонвізін. Біографія письменника» наводить приклад: «Вже на початку 19 століття один із журналів писав, що картини, зображені в комедії, нічого не дають людям «кращого тону» і «найбільше подобаються міщанству та народу». На догоду особам «кращого тону» режисери скорочували промови позитивних персонажів і калічили мову Простакової.» (Стор.109)

У 19 столітті «Недоук» йде по 5-10 разів на рік. У період 1813—1827р.р. у Москві комедія ставилася 27 разів, а Петербурзі-14. Саме завдяки героям Фонвізіна гра українських акторів набуває правдивих, життєво достовірних рис, починає формуватися реалістичний метод акторської гри. Особливо це виявилося у творчості великого Михайла Семеновича Щепкіна (1788-1863), який переграв усі ролі у «Недорості». Великим коханням у глядачів користувався В.І. Живокіні (1805-1874), актор руйнував межі залу та сцени, міг звертатися до суфлера, імпровізувати, за спиною партнера мімікою догравати роль. Це був один із найкращих митрофанушок 19 століття.

Герої комедії «Недоук»

У п'єсі 13 героїв: дворяни, поміщики, кріпаки, різночинці. Є головні герої, другорядні та внесценічні персонажі. Кожен герой має свою мовну характеристику.

Кутейкін, недоучившийся семінарист у мові використовує церковнослов'янізм: «Дому владиці мир і багато літ з чади і домочадці».

Цифіркін, колишній солдат, говорить по-воєнному чітко: «Бажаємо вашому благородію вітати сто років, двадцять, та ще».

Мова позитивних героїв книжкова, наповнена суспільною лексикою та старослов'янізмами. У сучасних постановках саме монологи Стародума та Правдіна найбільше скорочують.

Наприклад, ці слова були прибрані з постановки Малого театру: Стародум: «Люди забувають обов'язок послуху, бачачи в самому пані своєму раба мерзенних пристрастей його. Правдин: «...із власного подвигу серця мого, не залишу помічати тих зловмисних невігласів, які над людьми своїми повну владу, вживають її в зло нелюдяно».

Натомість промова негативних героїв у постановках не скорочується.

Просторіччя, лайливі слова більш ніж за 200 років не змінилися. «Я братик з тобою лаятися не стану. Зроду, батюшка, ні зким не лаялася. У мене така вдача.»

Саме мова негативних героїв пішла в народ, стала прислів'ями і приказками: «Не хочу вчитися, хочу одружитися» (Митрофанушка) «Белени об'ївся» (Митрофанушка) «Учення-дурниця» (Скотинін) «За добром, за здоровим» (Скотінін)

Постановка Малого театру.[pic]

Дія 3, явл.2-исключены слова Стародума: «Залишати багатство дітям! У голові немає. Розумні будуть, без нього обійдуться; а дурному синові не на допомогу багатство. Бачив я молодців у золотих каптанах, та зі свинцевою головою…»

Ось сьогодні ці слова звучать актуальнішими, ніж у 80-ті роки 20 століття, коли ставили виставу.

Дія 5, явл.1- виключені слова про виховання: «Ми бачимо всі нещасні наслідки поганого виховання. Але що для батьківщини може вийти з Митрофанушки, за якого невігласи батьки ще платять гроші невігласам-учителям?»

Решта тексту актори вимовляють слово в слово. Але завдяки чудовій акторській майстерності виставу дивляться і в 21 столітті. Це підтверджують відгуки глядачів.

Вчора були з донькою 12 років та її подружкою на спектаклі "Недоук". На вході побачивши цілі класи дітей років 13-14, я одразу подумала, що вистава може бути зіпсована. А почувши, як вони стали верещати, кричати і ляскати, як на футболі, підтвердили мої найгірші побоювання.

Але за десять хвилин діти були повністю захоплені виставою. Незважаючи на те, що мова застаріла, діти все розуміли і були поглинені дією. Чудова вистава і чудова гра акторів. Дивовижні декорації та костюми, як приємно бачити таку постановку! А як вона сучасна без жодних потуг і претензій! Дуже рекомендую сходити!

Ми сиділи в другому ряді партеру. Підлітки довкола були серйозні, не шуміли

У залі переважаютьшколярі, адже цей твір включено до програми з літератури. Малий театр славиться своїми постановками класики, тож зрозумілий такий ажіотаж – зал повний. Треба віддати належне підліткам – дивилися із задоволенням, у тиші, майже без шурхіт та переговорів. (З сайту [link] АІФ

---