Препарати йоду

Препарати йоду.

До цієї групи належать:

-препарат йоду – Iodum, та його лікарські форми:

- Solutio Iodi spirituosa 5% (10%) - розчин спиртового йоду 5% (10%)-ний;

- Solutio Lugoli – розчин Люголю.

Властивості : I2 є сірувато-чорними з металевим блиском пластинки або зростки кристалів з характерним запахом. При кімнатній температурі леткий; при нагріванні виганяється, утворюючи фіолетові пари. Добре розчинний в органічних розчинниках, при цьому в кисневмісних розчинниках (спирт, ефір) має буре забарвлення, а в безкисневих (хлороформ) - фіолетове. Важко розчинний у воді, добре у водних розчинах йодидів з утворенням комплексних полійодидів.

Отримання.

Джерелами отримання йоду є:

- зола бурих морських водоростей (0,5% – 1%);

- бурові води нафтових свердловин (до 40 мг/л).

При отриманні йоду з бурових вод, йодиди, що містяться в них, окислюються до йоду нітритом натрію або діоксидом марганцю в кислому середовищі:

2NaI + 2NaNO2 + 2H2SO4 → I2 + 2H2O + 2NO↑ + 2Na2SO4

2NaI + MnO2 + 3H2SO4 → I2 + 2NaHSO4 + MnSO4 + 2H2O

Йод, що виділився, адсорбують активованим вугіллям. При цьому відбувається концентрування у 200-300 разів:

I2 + Сакт [I2Сакт]

Потім десорбують йод розчином сульфіту натрію:

[I2Сакт] + Na2SO3 + H2O → 2HI + Na2SO4 Сакт

Отриманий розчин HI окислюють електролізом або молекулярним хлором до йоду, який надалі екстрагують органічними розчинниками:

2 HI + Cl2 → I2 + 2HCl

Справжність.

Справжність препарату та лікарських форм йоду встановлюють з посинення розчину при додаванні крохмалю. При кип'ятінніфарбування зникає і з'являється знову при охолодженні.

Доброякісність.

При визначенні домішок препарат попередньо знебарвлюють сірчистою кислотою:

I2 + H2O + H2SO3 → 2HI + H2SO4

Ціанід іон виявляють стандартним способом утворення осаду берлінської лазурі. Для цього до знебарвленого розчину додають розчин лугу та сульфату заліза (II). При наявності в розчині ціанідів утворюється гексаціаноферрат(II) натрію:

ICN + H2O → HIO + HCN

HCN + NaOH → NaCN + H2O

2NaCN + FeSO4 → Fe(CN)2 + Na2SO4

4NaCN + Fe(CN)2 → Na4[Fe(CN)6]

При подальшому додаванні іонів Fe3+ випадає блакитний осад:

3Na4[Fe(CN)6] + 4FeCl3 → Fe4[Fe(CN)6]3↓ + 12NaCl

Для визначення домішок хлоридів до знебарвленого розчину препарату додають розчин нітрату срібла у присутності аміаку. Осад йодиду срібла (нерозчинного в аміаку), що утворився, відфільтровують. Домішка хлориду срібла розчиняється з утворенням аміакату срібла і залишається у фільтраті:

I- + AgNO3 → AgI↓ + NO3-

Cl- + AgNO3 → AgCl↓ + NO3-

AgCl + 2NH4OH → [Ag(NH3)2]Cl +2H2O

Фільтрат підкислюють азотною кислотою та визначають наявність хлоридів за появою опалесценції через випадання осаду хлориду срібла:

[Ag(NH3)2]Cl + 2HNO3 → AgCl↓ + 2NH4NO3

Кількісне визначення.

Визначення проводять титруванням досліджуваної проби розчином натрію тіосульфату в присутності крохмалю до зникнення синього забарвлення:

I2 + 2Na2S2O3 → 2NaI + Na2S4O6

2NaI + KI + 3 AgNO3 → 3AgI + 2NaNO3 + KNO3

У 10% спиртовому розчині йоду протягом 4-6 тижнів змінюється концентрація I2 через перебіг реакцій окиснення спирту йодом:

C2H5OH + I2 → CH3COH + 2HI

CH3COH + I2 + H2O → CH3COOH + 2HI

Біологічна дія та застосування препаратів йоду.

При зовнішньому застосуванні препарати йоду мають бактерицидну (за рахунок окисних властивостей), подразнюючу, відволікаючу та протизапальну (за рахунок інгібування перекисного окиснення ліпідів) дію. Застосовують для обробки операційного поля; ранових поверхонь; при грибкових захворюваннях; при невралгіях, артриті, міозіті. Розчин Люголя – для обробки слизових оболонок, при опіках.

При прийомі внутрішньо нормалізують функцію щитовидної залози – при гіпо- та гіпертиреозі; підвищують лецитин-холістериновий коефіцієнт у крові (стимулює синтез фосфотидилхоліну); при атеросклерозі, ревматизмі, бронхіальній астмі.

---