Приклади речень з художньої літератури з прямою мовою

Прикладів із прямою промовою у художній літературі можна навести величезну кількість. якби ви вказали конкретний твір, було б простіше відповідати, але оскільки конкретики за твором немає, я підібрав кілька варіантів з прямою мовою з будь-якого твору, що сподобався.

Або ще приклад з того ж твору:

Думаю, для наочності буде достатньо.

Як відомо, мова є однією з характеристик людини чи персонажа літературного твору. У художніх творах поети та письменники часто вдаються до точної передачі мови персонажа або його думок, що оформляється у вигляді прямої мови. Розглянемо кілька випадків оформлення прямого мовлення.

Або ось у Н.Булгакова читаємо:

У К.Федіна читаємо:

І.Бунін "Чистий понеділок"

Ну, і приклад пропозиції з прямою промовою, взятий зі "Старої Ізергіль" М. Горького.

Знайти пряму мову можна напевно у тексті будь-якого літературного твору, що входить у шкільну програму. Ось візьмемо, наприклад, твори Пушкіна, який дуже часто використовував пряму мову. У повісті "Капітанська донька" зустрічаємо на першій сторінці:

А ось що ми зустрічаємо в іншій повісті Пушкіна - "Дубровський":

Тепер звернемося до Гоголя та повісті "Тарас Бульба". у ньому ми знаходимо майже відразу такі слова Остапа:

Ну і нарешті звернемося до байок Крилова, в яких пряма мова — частий гість. Ось наприклад уривок з байки "Музиканти":

А знамениті дифірамби вороні, які розточувала лисиця у байці "Ворона та лисиця":

Пряма мова полягає у лапки. Якщопотрібно знайти її в якомусь творі, то легше знайти приклади у великих абзацах - там більша ймовірність зустріти пряму мову.

"Бірюк" (І. С. Тургенєв):

Ось приклади речень з прямою мовою, взяті з художніх творів:

Прикажчик вийшов у сад і, піднявши до неба, очі став нагадувати прізвище акцизного:

"Жеребчиків. Жеребковський. Жеребенко. Ні, не те!" (О.Чехов. "Кінське прізвище").

"Йдемо вмиватися", - говорить Японець, коли Купець, напнувши мундирчик, застібає золоті гудзики, що збереглися на ньому. (Л.Пантелеєв, Г.Бєлих. "Республіка ШКІД").

"Не ображайте мене, - лагідно зауважив Бендер. - Я син турецько-підданого і, отже, нащадок яничарів" (І. Ільф, Є. Петров. "Золоте теля").