Принципова схема лабораторної діагностики збудника дифтерії
Культуральні властивості збудників туберкульозу
Збудники туберкульозу культивуються лише на складних живильних середовищах. Найбільш поширеними є середовища Левенштейна-Йенсена (яєчне середовище з додаванням картопляного борошна, гліцерину та солей).
Для придушення сторонньої мікрофлори у яєчні середовища додають малахітову зелень.
M. tuberculosis утворює зморшкуваті, сухі, з нерівним краєм колонії.
М. bovis для зростання не потребує гліцерини. Культури ростуть повільно, утворюючи невеликі, злегка опуклі, з порізаними, але гладкішими, ніж у М. tuberculosis, краями колонії. Іноді утворюють колонії S-типу.
На рідких живильних середовищах збудники туберкульозу ростуть, утворюючи плівку.
Мікобактерії туберкульозу характеризуються тривалим періодом генерації клітин. Цим пояснюється повільне зростання збудників туберкульозу на живильних середовищах (12-25 днів).
Серодіагностика
Для виявлення специфічних антитіл до антигенів мікобактерій запропоновано багато серологічних реакцій: РПГА, РА, РСК.
В останні роки інтенсивно розробляються тести на виявлення антитіл до МБТ у крові хворого у конкурентній імуноферментній реакції із застосуванням стандартних концентрацій антигену мікобактерій та моноклональних антитіл, кон'югованих з ферментом – пероксидазою. Розроблено діагностичні тест-системи "ІФА-туберкульоз", призначені для виявлення за допомогою імуноферментного аналізу антитіл до МБТ і дозволяють розпізнавати як легеневі, так і позалегеневі форми туберкульозу. Тест-система "ІФА-туберкульоз" може бути використана як для діагностики в окремих хворих, так і при масових обстеженнях населення. Чутливість тест-системи при різних локалізаціяхтуберкульозного процесу становить від 68% до 100%, специфічність – 94%.