Притча про ангелів
Одного разу два ангели зійшли на землю і прийняли образ звичайних людей. Вони йшли містами, селами. Періодично напрошуючись до когось на нічліг.
Якось старший і молодший ангели постукали в один будинок. Їм відкрив чоловік, на вигляд дуже небідний, але він відмовив у проханні притулити їх на одну ніч. Вони довго благали господаря і зрештою він змилостивився і пустив ангелів. Але дозволив спати лише у сирому підвалі. Вночі старший ангел побачив у стіні невелику дірочку. Він змахнув рукою і дірка миттєво зникла. Молодший ангел запитав:
- Хазяїн будинку дуже непридатний, навіщо ж ти допомагаєш йому?
- Речі не такі, як здаються. - Сказав старший і відвернувся до стіни.
Наступного дня мандрівники продовжили ходу. Увечері вони постукали до будинку одного бідняка. Але той був дуже доброю людиною, він пустив ангелів. Дружина господаря нагодувала мандрівників, розділивши з ними скромну вечерю. Гостей поклали у гарному місці.
Вранці ангели почули гіркий плач, що долинав із двору. Господар та його дружина плакали над тілом мертвої корови. Вона була годувальницею їхньої родини. Ангели подивилися на це, потім старший розвернувся і пішов геть. Молодший наздогнав його і спитав:
- Чому ти допоміг учорашній поганій людині, а сьогодні цим добрим людям не став допомагати?
- Речі не такі, як здаються.
- Що ти маєш на увазі?
- Учора я побачив через дірку у стіні золото. Я знищив дірку, щоб господар не знайшов цей скарб. А сьогодні вночі по дружину господаря приходила смерть. І я віддав замість неї корову. Речі не такі, як здаються.