Про батьків, які кинули своїх дітей - Кораніка
Про батьків, які кинули своїх дітей
Про батьків, які кинули своїх дітей
Питання: Що в Корані йдеться про батьків, які залишили свою дитину? Моя мама пішла від тата, тому що він її бив. А мене довелося лишити у бабусі. Вона мене й виховала. На даний момент мама психічно хвора, а батько не бере участі у моєму вихованні. Тому що їх позбавили батьківських прав.
Відповідь: У Корані нічого не говориться про таких «батьків». Навпаки, йдеться про дітей, які мають любити та поважати своїх батьків. Аллах каже так:
«Твій Господь наказав вам не поклонятися нікому, крім нього, і робити добро батькам. Якщо один із батьків або обоє досягнуть старості, то не кажи їм навіть: «Тьху! (Уфф!)». Не кричи на них і звертайся з ними шанобливо (поважно). І схиляй перед ними крило смирення (дбай про них) з милосердя свого і кажи: «Господи! Помилуй їх, адже вони виховували мене дитиною» (17/23-24).
Ці рядки з аяту, говорять нам багато про що. Діти не повинні розплачуватись за те, що вчинили їхні батьки. Але й не повинні відповідати їм тим самим на те, як вони вчинили з ними. Звинувачувати сьогодні того, хто був раніше не правий, не має сенсу. Дітям слід, як це говориться в аяті, «схилити над ними крило смирення і дбати про них так, як вони дбали про нас».
Ще в одному з аятів Корану Аллах вказує на батьків та їхню відповідальність перед дітьми. Аллах поклав на них турботу про своїх дітей до певного віку. Основний акцент робиться на тому, що мати повинна годувати свою дитину грудьми до двох років (у чому є свій сенс), і на батька, який має піклуватися про них та забезпечувати їх усім потрібним. Аллах каже так:
«Матері годують дітей повних два роки. Це для тих, хтохоче завершити годування. Їхнє харчування та одяг, відповідно до традиції, відносяться до батька дитини. Ні на кого не покладеться вантаж понад його сили. Через дитину ні мати, ні батько не зазнають втрат. На жодну людину не покладається понад її можливості. Не можна завдавати шкоди матері за її дитину, а також батькові. Такі ж обов'язки покладаються на спадкоємця. Якщо обидва вони забажають відібрати (дитину) від грудей за взаємною згодою та порадою, то не вчиніть гріха. І якщо ви побажаєте найняти годувальницю для ваших дітей, то не вчиніть гріха, якщо ви заплатите їй згідно з відомим (правилом). Бійтеся Аллаха і знайте, що Аллах бачить те, що ви робите! (2/233).
До речі, Аллах дав батькам особливе почуття. Це почуття відповідальності за свою дитину. Це почуття, як можна зрозуміти, відноситься, мабуть, до всього роду живих істот, особливо до ссавців. А те, що в Корані не йдеться про те, що батьки зобов'язані стежити за дітьми, це пов'язано, мабуть, історичними уловиями. Можливо, у суспільстві, до якого звернувся Аллах із Кораном, не було такого явища. Але це питання потребує подальших досліджень…
Теґи: про батьків, які кинули своїх дітей.