ПРО НЕДОНОШЕННЯ- обговорення - Сторінка 242 - Littleone 2006-2009
Ми лежали на Театральній. Донька народилася із вагою 1100 гр, 28 майже тижнів. І молоко закінчувалося, і нервів-психів було ДУЖЕ багато! І жодного заспокійливого слова від лікарів я довго не чула. Але віра в БОГА, ЛІКАРІВ, ДОЧЕНЬКУ І У ВЛАСНІ СИЛИ ДОПОМОГЛА ЦЕ ВСЕ ПЕРЕЖИТИ.
Молоко – це особлива розмова. Майже з нуля його відновлювала. І сльози, і істерики були з цього приводу. А багато хто заспокоюється і приймає це, а я не хотіла годувати дитину сумішшю, дуже хотіла молочко зберегти. І зберегла. Підняла лактацію практично з нуля. А потім, коли доню до грудей приклала, молоко саме полилося рікою, та й я заспокоїлася. Так що головне – дотягнути до моменту підношення малюка до грудей. Треба вірити, і дуже сильно вірити в те, що молочко потрібно. Все-таки воно від голови більше. Але є і купа допоміжних засобів: різні чаї, "Млекоін", Апілак, Нікотинова кислота. Пиво безалкогольне, нарешті (досить сильний засіб). А дуже добре пам'ятаю, що основні припливи були, коли заплющуєш очі і уявляєш, що малюк поруч, на ручках, ось тоді і наливаються груди.
А ми після виписки з лікарні перейшли лише на ГВ, без якихось там зціджень та догодувань. І додавали у вазі добре, і харчувалися тільки цицькою до 8-ми місяців, а потім ще до 1 року та 1 місяця, але вже з введенням прикорму.
Вірте у свої сили, вірте у потребу молочка, знайте, що є багато людей, які пройшли через все це, і у яких все склалося непогано. І у вас все має бути добре. Тримаю кулачки @@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@ @@