Про переклади

намагаюся

Насамперед слід засвоїти для себе одну просту істину: переклад з однієї мови на іншу, за великим рахунком, є виключно складний, багатовимірний, багатогранний, багатоплановий і багатозначний процес. Щоб стало зрозуміліше, про що я говорю, пропоную вам зробити маленький експеримент. Знайдіть два різні переклади одного і того ж твору (наявність оригіналу не обов'язково), та порівняйте їх рядок за рядком. На свій подив ви виявите, що у всій цій товстій книжці немає практично жодної пропозиції, за винятком зовсім коротких, яку обидва перекладачі перевели б зовсім, ні в букву, однаково.

Примітка: в цьому місці статті наводилися деякі псевдостатистичні міркування про можливість «однаковості» перекладу однієї й тієї ж фрази різними перекладачами. За порадою читачки marisha_ul ці (не надто зрозумілі) розрахунки були для більшої наочності замінені конкретним прикладом, в якості якого було обрано уривок з роману Джорджа ОруеллаAnimal Farm(зверніть увагу, що навіть саму назву роману перекладено по-різному : «Скотний двір» в одного і «Звіряча ферма» в іншого)

Ознайомитись із прикладом

Обори. Переклад Ілан Полоцьк

Звіряча ферма. Переклад Володимира Прибиловського

А тепер увага: оригінал – до студії!

Animal Farm. George Orwell

Ну що, знайдете багато збігів? Якщо є бажання, можете продовжити порівняльний аналіз самостійно – посилання на тексти наведено.

Як бачите, чинників більш ніж достатньо, щоб зробити результат перекладацького процесу непередбачуваним. Особливої ​​уваги хочу звернути на останній пункт. Йдеться тут ось про що.Оскільки мова - явище багатовимірне, то при перекладі певної мислеформи з однієї мови на іншу ми повинні стежити за тим, щоб якомога точніше передати відразу кілька різних планів:

  • Зміст думки (зі збереженням причинно-наслідкових, тимчасових, просторових та ін. залежностей)
  • Відтінки модальності
  • Стиль
  • Емоційне забарвлення

На цю вимогу накладається також низка додаткових умов та обмежень:

  • Відсутність чи неповна відповідність еквівалентних термінів
  • Використання адекватних конструкцій цільової мови
  • Уникнення повторень
  • Забезпечення гладкості звучання у цільовій мові
  • Збереження пофразової тотожності

Важливо розуміти, що багато цих вимог є взаємовиключними, тому перекладач у своїй роботі завжди повинен керуватися деякими пріоритетами. Але навіть сам по собі вибір системи пріоритетів обумовлений такою величезною купою суб'єктивних факторів, що говорити про тотожність підходів просто не доводиться. Саме з цієї причини не існує такого поняття, як найправильніший переклад. Оцінювати «абсолютну правильність» можна лише щодо, з позицій індивідуального набору вищезгаданих характеристик. Як приклад, і щоб покінчити з цією темою, розповім коротко про ту систему пріоритетів, якою дотримуюся особисто я, і саме в рамках проекту «Англійська без дурнів»:

  1. Найголовніше для мене — передача сенсу всього пасажу. Я наголошую: не окремих фраз і пропозицій, що становлять пасаж, а всього пасажу.
  2. У реалізації заявленого принципу я намагаюся насамперед використовувати конструкції та термінологію, найбільш природні длясучасної англійської Північної Америки.
  3. По можливості, я намагаюся зберегти загальну тональність та стиль: формальний, публіцистичний, розмовний, пафосний, іронічний тощо.
  4. Ідіоми намагаюся перекладати аналогами, а якщо такі відсутні, то за особистим відчуттям.
  5. Якщо на догоду названим пріоритетам доводиться змінювати структуру, склад і порядок пропозицій, це проблема самих пропозицій .

Всім дякую за розуміння, і до зустрічі на заняттях!