Процедура виборів до Європарламенту - РІА Новини
Європарламент — законодавчий орган Європейського союзу (ЄС), який безпосередньо обирають громадяни ЄС.
Вибори до Європейського парламенту восьмого скликання відбудуться 22-25 травня 2014 року в кожній із 28 країн-членів ЄС.
Головною особливістю виборів 2014 року стане те, що їхній результат безпосередньо вплине на обрання нового голови Єврокомісії.
Кандидат на цю посаду має отримати схвалення більшості з нового Європарламенту.
Єдиної дати проведення виборів до Європарламенту не передбачено. Період виборів визначається на рівні ЄС, але точна дата роботи виборчих дільниць залежить від національних законів про вибори.
У 21 країні голосування проводиться у неділю. У Великій Британії та Нідерландах — у четвер, в Ірландії — у п'ятницю, у Чехії — у п'ятницю та суботу, у Латвії — у суботу, в Італії — у суботу та неділю.
Результати голосування у всіх 28 країнах будуть оголошені увечері у неділю 25 травня.
Відповідно до положення прийнятого 1997 року Амстердамського договору, вибори членів Європарламенту відбуваються не відповідно до єдиної процедури, а на основі загальних принципів. Особливості проведення виборів (збір підписів, фінансування виборчих кампаній, їхня тривалість тощо) у кожній країні регулюються місцевим виборним законодавством.
Голосування є обов'язковим у Бельгії, Греції, Люксембурзі та на Кіпрі.
З 2002 року застосовується пропорційна виборча система (голосування відбувається за партійними списками). У різних країнах вибори можуть відбуватися як за відкритими, так і за закритими списками.
При голосуванні за закритими списками політичні партії самі встановлюють порядок розташуваннякандидатів у списку, виборець голосує виключно за список кандидатів загалом. Система закритих списків застосовується у Франції, Німеччині, Угорщині, Португалії, Румунії, Іспанії та Великій Британії (крім Північної Ірландії).
Якщо вибори відбуваються за відкритими списками, виборці можуть висловити перевагу щодо одного чи кількох кандидатів у списку. Система відкритих списків застосовується в Австрії, Бельгії, Болгарії, Данії, Естонії, Фінляндії, Греції, Ірландії, Італії, Латвії, Литві, Люксембурзі, Нідерландах, Польщі, Словаччині, Словенії та Швеції.
В Ірландії, на Мальті, а також у Північній Ірландії застосовується система єдиного голосу, що передається.
Законодавство Євросоюзу передбачає запровадження країнами так званого загороджувального порогу для проходження партій до Європарламенту, його максимальне значення не може перевищувати 5%. Вважається, що такий поріг запобігає обранню парламенту радикальних і маргінальних партій, а також скорочує ризик надмірної фрагментації законодавчого органу. Нині поріг 5% запроваджено в Угорщині, Німеччині, Литві, Польщі, Словаччині, Франції та Чехії, в Австрії та Швеції діє поріг 4%, у Греції – 3%.
Депутатські мандати між країнами розподіляються на основі принципу спадання пропорційності, який враховує чисельність населення країн і при цьому забезпечує в парламенті різноманіття партій з невеликих держав. Максимальний склад національної делегації 99, мінімальний – 6 депутатських крісел.
Термін повноважень депутатів Європарламенту складає 5 років.
Відповідно до правил ЄС, депутат Європейського парламенту не може бути членом національного уряду чи парламенту, а також обіймати посади в інститутах Євросоюзу. Віковийценз кандидатів становить від 18 років (у більшості країн) до 25 років (у Греції, Італії та на Кіпрі). Також у деяких країнах ЄС існують національні вимоги до кандидатів.
З 1993 року громадяни Євросоюзу мають право виставляти свою кандидатуру для участі у виборах у будь-якій державі-члені ЄС.
Голосувати на виборах до Європарламенту можуть усі громадяни Євросоюзу незалежно від країни проживання. У деяких країнах, таких як Франція та Великобританія, попередньої реєстрації на виборців не потрібно.
У переважній більшості країн вибори до Європарламенту проводяться єдиним національним виборчим округом. У Бельгії, Великій Британії, Ірландії та Франції діє кілька виборчих дільниць. У Німеччині, Італії та Польщі частина депутатів Європарламенту обираються за територіальними (регіональними) виборчими округами, частина — за загальнонаціональним виборчим округом.
При розширенні Євросоюзу в кожній із країн, що знову увійшли до ЄС, проводяться позачергові вибори до Європарламенту. Позачергові вибори до Європарламенту проходили у Греції (1981), Португалії та Іспанії (1987), Швеції (1995), Австрії та Фінляндії (1996), Болгарії та Румунії (2007), Хорватії (2013).
Матеріал підготовлений на основі інформації РІА Новини та відкритих джерел