Профілактика інсульту методом стентування внутрішньомозкових артерій збільшує ризик його розвитку

За результатами нового дослідження можна припустити, що стентування артерій головного мозку може підвищити ризик розвитку інсульту у пацієнтів, порівняно з лише медикаментозною терапією.

У цьому дослідженні брало участь понад 100 пацієнтів із ризиком розвитку інсульту, які мали атеросклероз внутрішньочерепних артерій. Ті хворі, яким було проведено стентування уражених судин, мали більш ніж 2 рази вище ризик розвитку інсульту або мікроінсульту, ніж пацієнти, яким проводили лікування двома антитромбоцитарними препаратами (плавікс та аспірин).

Більше того, через місяць після стентування у 8,6% цих хворих розвинувся внутрішньомозковий крововилив, і близько 5% померли. З пацієнтів, яким проводили консервативне лікування, в жодного не розвинувся геморагічний інсульт, і ніхто не помер.

«Сучасна технологія розширення стенту за допомогою балона має великі обмеження і не рекомендована для лікування пацієнтів з інсультом або мікроінсультом, що розвинувся через звуження артерій головного мозку, – сказав керівник дослідження, Осама Зайдат, доцент неврології в Медичному Коледжі Вісконсіна (Мілуокі, ). – Для пацієнтів із симптомним стенозом внутрішньочерепних артерій медикаментозне лікування є методом вибору».

Для цього дослідження Осама Зайдат та його колеги випадковим способом розподілили 112 хворих, які мали звуження артерій головного мозку, на дві групи:

пацієнти, які приймали плавікс та аспірин;
пацієнти, яким було проведено стентування уражених артерій та проводилося медикаментозне лікування.

Дослідження, що фінансується виробником стент-систем Micrus Endovascular Corp., було перервано у 112 пацієнтів після оприлюднення результатів іншого експерименту, в якому також виявили, що стентування внутрішньомозкових артерій пов'язане з більшою кількістю інсультів, ніж воно могло б попередити.

Вчені виявили, що у близько 24% пацієнтів, яким провели стентування артерій, розвинувся інсульт у перші 30 днів, тоді як у групі медикаментозного лікування від цього захворювання постраждало менше 10% хворих. Через 1 рік ці цифри становили 36% та 15% відповідно.

«Це вже друге невдале дослідження, результати якого підтверджують, що в даний час медикаментозна терапія дає набагато кращі результати, ніж ангіопластика та стентування артерій у пацієнтів із звуженням внутрішньомозкових артерій», – сказав Колін Дердейн, професор радіології в Університетській школі. Він рекомендує цим хворим проводити лікування за допомогою аспірину та плавіксу в комбінації зі статинами, контролювати рівень артеріального тиску, кинути палити та збільшити фізичну активність. "Це вихід для пацієнтів з нещодавно перенесеним інсультом або мікроінсультом і закритою артерією головного мозку, як би нам не хотілося відкрити цю судину", - говорить Колін Дердейн.

Але інший експерт не готовий виключити метод стентування з профілактики розвитку інсультів, хоча він і погоджується з необхідністю додаткового вивчення для досягнення оптимальних результатів. «У нас є достовірні дані, що стентування коронарних артерій є чудовим методом лікування інфаркту міокарда та його профілактики. – сказав Марк Альберте, професор неврології Техаського Університету Southwestern Medical Center (Даллас, США), – Лікування цим методом артерій головного мозку складніше, можливо, тому щоартерії чи захворювання відрізняються від таких у серці. Ми повинні вдосконалити відбір пацієнтів або покращити технологію та саму методику стентування, адже очевидно, що цей метод не працює».

Вчені вказують, що атеросклеротична бляшка всередині стінки артерії є частою причиною інсультів, що повторюються, навіть при проведенні медикаментозного лікування. Симптоми наявності атеросклеротичного звуження внутрішньомозкових артерій можуть бути схожі на ознаки мікроінсульту і включати слабкість м'язів обличчя і його відвисання на одній стороні, слабкість в руці або нозі, поколювання і оніміння тіла на одній стороні, невиразна мова.